Легенда про Трускавець. Для дітей

1019
Ілюстрація до легенди, автор Ірина Даниляк
Ілюстрація до легенди, автор Ірина Даниляк

Де повітря дуже чисте,

В серці славних гір Карпат

Є містечко невідоме

Таке гарне, мов агат.

Може правда, може, й ні

Може, небилиця,

Але жила в цій окрузі

Гарна молодиця.

Така гарна, що не можна

Було надивитись.

А в її очах бездонних

Можна і втопитись.

Усі  люди говорили,

Що красуня та щодня

Умиватись рано-вранці

Бігала до потічка.

Пила воду з дивним смаком

В міськім парку з джерела,

А ще ягоду трускавку

Їла мало не щодня.

Трускавки тут виростали,

Як після дощу гриби.

Усе місто годували –

І ніхто не знав біди.

Покохав красуню цю

Злий, негарний міщанин,

Обіцяв усе спалити,

Як не буде вона з ним.

Він нічого не боявся,

На усіх наводив жах.

Лиш до гусей, казали люди,

Він з дитинства має страх.

Щоб своє містечко рідне

Врятувати від біди,

Молодиця стала птахом

З ніжно-білими крильми.

З того дня злий міщанин

З міста назавжди пропав.

І його ніхто й ніколи

На цих землях не стрічав.

За те, що місто врятувала

І відвернула від біди,

Та гуска оберегом стала

Із піднятими вверх крильми.

До потічка її, ще до тепер,

Усі вмиватись прибігають

П’ють дивну воду з джерела,

Й трускавки щовесни саджають.

Ось такий, шановні друзі,

У  історії кінець.

А містечко, де все сталось, стали звати Трускавець!

 

Авторська легенда Ірини Даниляк, місто Трускавець

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here