Музей міста-курорту Трускавця http://museum-truskavets.in.ua Just another WordPress site Fri, 29 May 2020 08:13:56 +0000 uk hourly 1 https://wordpress.org/?v=5.4.1 124701188 ПОВЕРНЕННЯ З ЕТРУРІЇ http://museum-truskavets.in.ua/povernennya-z-etruriyi/ http://museum-truskavets.in.ua/povernennya-z-etruriyi/#respond Fri, 29 May 2020 08:12:14 +0000 http://museum-truskavets.in.ua/?p=1137 … Вони жили на землі, яку дав їм Творець. Їхніми богами були громовержець  Перун і Мокош, всесильні Дажбог і Велес… По їхніх пишних чорноземах протікали повноводі, придатні до пересування великих човнів, ріки: Дніпро і Дністер… На півдні їхніх земель знаходився Пуп Землі  – Кам’яна Могила («пупом землі» нещодавно Далай-лама назвав унікальну історичну пам’ятку – святилище, […]

The post ПОВЕРНЕННЯ З ЕТРУРІЇ appeared first on Музей міста-курорту Трускавця.

]]>
… Вони жили на землі, яку дав їм Творець. Їхніми богами були громовержець  Перун і Мокош, всесильні Дажбог і Велес… По їхніх пишних чорноземах протікали повноводі, придатні до пересування великих човнів, ріки: Дніпро і Дністер…

На півдні їхніх земель знаходився Пуп Землі  – Кам’яна Могила («пупом землі» нещодавно Далай-лама назвав унікальну історичну пам’ятку – святилище, де прадавні жерці протягом тисячоліть залишали на стінах печер петрогліфічні написи – свої знання про Всесвіт).

…Їхніми правителями були не царі-можновладці, а мудреці. Їхні воїни були хоробрими й кмітливими, а полководці – мудрими, тому – непереможними. І досягли представники цього народу таких успіхів, що наважилися вирушити у великий похід. Не біди та катастрофи спонукали їх до Великого Виходу, а спрага пізнання невідомого і пророцтва… Їхні мудреці розповіли їм, що далеко, за  морями  є земля, схожа на їхню землю між Двуріччям Дніпра і Дністра…

Зібрали правителі військо і відправили у далекий похід на захід. Дісталися  Апеннінського півострову, де й зупинилися.

Самі себе прибульці називали – народ «расна». Чи то через те, що були русявими, і жили раніше там, де все плодило рясно; а чи то тому, що залишили свою землю – таку «ясну-прекрасну»…

Обжилися прибульці і скоро навчили місцеве населення будувати надійні й теплі житла (навіть двоповерхові), бо вміли це робити від дідів-прадідів (з Трипільських часів); навчили сіяти збіжжя, ліпити з глини й обпалювати посуд, майструвати водогони, добувати залізну руду й робити з неї реманент і зброю. Пройшло багато років, і край, заселений прибульцями з берегів Дніпра і Дністра, отримав назву – Етрурія, а жителі його називали себе етрусками.

… Був в Етрурії культ жінок, бо прибульці-чоловіки з міжріччя Дніпра і Дністра шанували жінок і вважали їх рівними собі. Мабуть, це найбільше дратувало войовничих сусідів, які до жіноцтва ставилися погордливо. Спочатку місцеві жителі, які були сусідами народу «расна», дивувались, потім почали чинити опір розповсюдженню матріархату прийшлого народу. І справді, – жінки прибульців сиділи за одним столом із непереможними воїнами, обирали самі собі чоловіків для шлюбів, виховували синів для праці і війни (так само – як зараз в Україні).

… За допомогою залізних знарядь етруски розчищали та обробляли нові грунти. На цих  землях вирощували і збирали врожаї пшениці, ячменю, льону… В містах розпочали карбувати монети.

Верховним богом етрусків (так само, як і в їхніх предків – праслов’ян) був бог-громовержець. Його оточували 12 верховних богів. В етрусків були поширені ворожіння. У релігії значну увагу приділяли магічним обрядам  і тлумаченням різних знамень, які посилаються богами.

… Етруски завжди пам’ятали, що прийшли на Апеннінський півострів із земель Північного Причорномор’я.

…Час минав, і поступово войовничі римляни почали підкорювати собі найважливіші етруські міста.

Все важче було етрускам зберігати в більшості своїх міст, що перебували на становищі союзних Риму громад, колишній політичний устрій, культові установи й культурну самобутність.

Так пройшло кілька століть. А потім в Етрурію вдерлися войовничі кельти,  які прийшли із північного заходу й півночі.

Створивши першими в Європі  кінноту як рід війська, кельти легко підкорювали племена землеробів; крім того, кельтська зброя і амуніція була найкращою на той час. Врешті обставини склалися так, що поступово римляни за підтримки войовничих кельтів витіснили етрусків із їхньої «другої батьківщини».

… Провідники етрусків знали про те, що перебувати на чужим землях народу «расна»-етрускам доведеться 1000 років. Таким було давнє пророцтво. … І в другій половині І тисячоліття нової ери частка давніх мешканців Придніпров’я і Придністров’я  вирушила на землі предків. Тисячолітні мандри закінчилися. На землях прабатьків колишні етруски поєдналися зі спорідненими слов’янськими племенами Галичини.

На згадку про тисячолітнє перебування на чужині (на Апеннінах) місцину на землі слов’ян, де осіли, повернувшись,  етруски-«расна»,  назвали Трускавець – заморська земля етрусків, які повернулися на історичну батьківщину, додому… Мала Етрурія…

Але нащадки про це вже не згадують… Втім назва закріпилась: Трускавець – так ми називаємо тепер прекрасне місто-курорт.

Автор легенди Надія Тубальцева із міста Дніпра

 

The post ПОВЕРНЕННЯ З ЕТРУРІЇ appeared first on Музей міста-курорту Трускавця.

]]>
http://museum-truskavets.in.ua/povernennya-z-etruriyi/feed/ 0 1137
ТРУСКАВЕЦЬ http://museum-truskavets.in.ua/truskavecz/ http://museum-truskavets.in.ua/truskavecz/#respond Wed, 27 May 2020 11:57:43 +0000 http://museum-truskavets.in.ua/?p=1133 Де звивалася змійкою річка в передгір’ї зелених Карпат, Там, де липою бук милувався і медовий вдихав аромат, Де лампадки вмикали каштани, відганяючи страх від осик, Де дуби гомоніли з вітрами, жив у лісі юнак – лісовик.                                    Приміряла сережки […]

The post ТРУСКАВЕЦЬ appeared first on Музей міста-курорту Трускавця.

]]>
Де звивалася змійкою річка в передгір’ї зелених Карпат,
Там, де липою бук милувався і медовий вдихав аромат,
Де лампадки вмикали каштани, відганяючи страх від осик,
Де дуби гомоніли з вітрами, жив у лісі юнак – лісовик.                                    Приміряла сережки ліщина, заглядаючи в люстро ріки,
Клен красою її милувався, посилав у дарунок листки,
Вітер пісню співав колискову, ледь торкаючись гілок сосни…
Тільки хлопцю було журно й гірко. Не чекав ні зими, ні весни…

Вічний сум поселився у серці ще тоді, як потрапив сюди.
А шукав він цілющу водицю, що могла відвести від біди.                              Королівство гризота спіткала (в нім юнак ще з дитинства служив) –                           Захворіла прекрасна принцеса. Хлопець щиро її полюбив.                                         Та й хвороба була від любові, бо кохала й вона юнака,
Лиш боялась признатися батьку – не віддасть за слугу-бідняка.
І не їла принцеса, й не пила, тільки сльози рясніли з очей.
Скільки днів таких юнка тужила! Скільки ж то не доспала ночей!
Мудреці посходились в палаци і поради давали свої.
Десь почули, що в райському краї, де співають пісні солов’ї,
Є джерельце, а в ньому водиця, що лікує болячки усі,
І вона неодмінно поможе найславнішій принцесі-красі.

Відрядили в далеку дорогу бідняка. Його звали Труска́.
І відтоді, хтозна скільки часу, не стрічали того юнака.                                              Все бродив і лісами, й полями, і Карпати сходив вздовж і вшир.
Вже й померла надія на щастя, ще й утратив він орієнтир.                                        Так Труска́-лісовик одиноко, з болем в серці та сумом в очах,
І в дощі, і в морози, і в спеку потихеньку вкорочував шлях
Той, життєвий, знедолений, битий, той, який не довів до пуття.
Ліг під дубом крислатим спочити… Тиша… Темінь… Сльоза… Забуття…

А в той час у палатах принцеса, натомившись від болю розлук,
Розказала про все королеві, про причини гірких своїх мук.
Розповівши, зібралась у мандри, щоб свого десь зустріти Труска́.
То за зорями йшла, то за сонцем, то туди, де дзюрчала ріка.                          Натомилась. Під дуб поспішала, щоб від спеки вберіг густий лист.
Пісню-тугу пташина співала, ніби звуки виводив флейтист.                            Задивилась на пташку маленьку. Сіла тихо в прим’яту траву.
Раптом зойкнула… Хто це? О, Боже! Чи то сон, а чи це наяву?                                      Обіймала геть зранене тіло,  цілувала холодні вуста…
А на дубі пташина співала, в пісні – смуток, печаль, гіркота́.

Розливались струмочками сльози, розтікались у різні боки.
А під дубом крислатим у лісі все тулилась щока до щоки.
– Мій Труска́, мій Труска́, Трускавець мій! – покотилось відлуння у даль.
І незміряна туга витала, і ходила незрима печаль…
Поселилась принцеса в тім краю, де востаннє з коханим була.
Сам король спорудив їй маєток… На могилі – калина цвіла.
Люди йшли в зелен-ліс по малину, по гриби чи набрати дровець…
Збудували містечко потому. І назвали його Трускавець.

У струмках, що сльозами стікали, утворилася диво-вода,
Нею хворих усіх напували, якщо трапилось лихо й біда.                                               В місті тому краса і відрада, навіть для одиноких сердець,                                           В нім здоров’я і сила,  й кохання… Місто мрії – Труска́… Трускавець!

Галина Брич, вчитель початкових класів Дрогобицької СЗШ І-ІІІ ст.  №5

The post ТРУСКАВЕЦЬ appeared first on Музей міста-курорту Трускавця.

]]>
http://museum-truskavets.in.ua/truskavecz/feed/ 0 1133
Недосліджене кохання… http://museum-truskavets.in.ua/nedoslidzhene-kohannya/ http://museum-truskavets.in.ua/nedoslidzhene-kohannya/#respond Mon, 25 May 2020 13:14:15 +0000 http://museum-truskavets.in.ua/?p=1129 Годинник вже давно намалював на своєму циферблатному полотні темну дванадцяту. Теодор Торосевич відчинив вікно, запахло пізнім втомленим літом та вечірнім не менш втомленим Львовом. Він часто любив вдихати цей змішаний вулично-теплий парфум. Останній завжди перебивав аптечний запах хімічних сполук та лабораторних речовин, а сьогодні ще й поглинув свіжий аромат моркви. Так, саме моркви – матеріалом, […]

The post Недосліджене кохання… appeared first on Музей міста-курорту Трускавця.

]]>
Годинник вже давно намалював на своєму циферблатному полотні темну дванадцяту. Теодор Торосевич відчинив вікно, запахло пізнім втомленим літом та вечірнім не менш втомленим Львовом. Він часто любив вдихати цей змішаний вулично-теплий парфум. Останній завжди перебивав аптечний запах хімічних сполук та лабораторних речовин, а сьогодні ще й поглинув свіжий аромат моркви. Так, саме моркви – матеріалом, овочем чи просто сировиною, над якою Теодор Торосевич працював останні кілька днів. Аркуші паперу, немов покошена звечора трава, хаотично спали на дерев’яному столі. Хімік добре знав, що винайдений спосіб добування морквяного крохмалю стане ще одним досягненням в лікуванні легеневих хвороб. Вдихаючи Львів у свої легені, Теодор Торосевич робив це якось спрагло, пожадливо, ніби вгамовуючи внутрішній висушений голос. І так було щоночі кожного дня протягом останніх місяців. Інколи Львів наливав в свій флакон з-під парфумів аромат дощу та блискавки, бувало надворі пахло димом та бджілками, рідше – спокоєм та випічкою.

Отак проводячи інгаляцію легень, фармацевт упорядковував в думках свої завершені дослідження та працював над розпочатими. Завтра зранку приїде Юзеф, потрібно віддати йому кілька доробок та обговорити поїздку до Відня. Наступний тиждень буде важким та насиченим ароматами подій та паперів. Добре, що Юзефу вдалося повернутися завчасу, щоб допомогти з роботою. Теодор Торосевич був дуже схожий зі своїм братом: відкриті за характером, терпеливі та досить наполегливі. Проте Юзеф не був таким мрійником, як Теодор, який ще змалку уявляв себе на дивному космічному транспорті у пустелі.

Вікно прийшлося зачинити, запахло холодом чи просто закінчилися парфуми цього вечора. Теодор Торосевич всівся за роботу. «Бальнеологічні води Трускавця» мали б поглинути останній шматок робочої ночі фармацевта. Але думки були не про хімічний склад цієї води з присмаком сірководню, або, як називали її всі – нафтова вода. Там, біля джерела, він бачив її, яка пахла не так, як Львів, не так, як джерело і зовсім не так, як його життя. Фармацевт – хімік, не зміг описати її поетично – особливо, але вдихав збережений погляд, цілував вивчену посмішку та торкався її краси своїм серцем. Навчання, аптекарська практика та безперервна дослідницька робота були єдиними складовими його життя, тому Теодор Торосевич не знав як пояснити  кохання, вирішив просто не вірити в нього, бо не зміг розкласти це поняття на складові речовини, розподілити по колбах і тут, в аптеці, яка вже давно стала науково – дослідним центром «Під імператором Титусом», винайти якщо ж не чітку формулу, то хоча б складові цього поняття.  Все було набагато простіше – Ганнуся. Вона була реальною, як і Трускавець, як і джерело, як і нафтова вода, які і оці покоси паперових аркушів на столі, проте нереальною лише поруч з ним. Не було такого вечора, щоб він не намагався дослідити в цих стінах на Личаківській, 3, свою душу, але результату не було.  Бальнеохімік  наливав у пробірки їхнє кохання, додавав аргументів реальності, розбавляв з речовинами заборон та врешті – решт отримував безапеляційне проривне «ні», яке за запахом нагадувало оцю нафтову воду. Там вони і зустрілися біля джерела на старті липневих вечорів. Обидва хотіли щось дослідити в цій специфічній рідині, не підозрюючи, що вода першою взяла їх у свої мокрі лабораторії, пишучи історію трускавецького нафтового кохання.

Юзеф Торосевич не любив спізнюватися, навіть коли йшлося про зустріч з братом, тому рівно о дев’ятій  його постать в чорному піджаку стояла біля дверей. Постукавши, він поспіхом зайшов у середину, не чекаючи запрошення. Відчинені двері, тиша та запах препаратів – все як і завжди. Юзеф зняв піджака і поглядом обстежив стіл з паперами, який чомусь нагадав йому косовицю, шукаючи необхідну теку для від’їзду до Віденського університету. Часом Юзеф злився на хаос, який панував на цьому столі, проте вони добре вживалися з Теодором як брати, як вчені, як дослідники і саме сьогодні – як меценати.

Теодор Торосевич вже працював над зразками в своїй лабораторії. Юзеф підійшов ближче, щоб теж взяти у цьому участь чи просто поцікавитися, над чим трудиться брат.

  • А, нафтова вода з Трускавця. І що там, Теодоре?
  • Все, як і я планував. Наступного тижня зустрінуся з паном Міцевським і науковий аналіз води можна вважати завершеним.
  • Ти все ж таки остаточно вирішив відмовитися від посади професора хімії у Львівській медичній школі?

Останнє запитання брата так і залишилося запитанням, оскільки Теодор Торосевич не міг почути його наливаючи нафтову воду в склянку, він ніби наливав свої спогади про Ганнусю і смакував ними до останньої молекули.

Юзеф мовчки спостеріг за тим, як Теодор проводить завершальний водний експеримент і вперше, за роки спільної праці, він побачив, що з братом щось не те. Ні, він знав його втомленим, навіть виснаженим, він чув його розлюченим та схвильованим, він допомагав йому хворому та підтримував, коли той відмовився від пропозиції  міністра обійняти посаду інспектора курсів для  аптекарів у Львові, та сміявся з ним щасливим. Але, щоб таким, то це було вперше.

  • Слухай, Теодоре, роботу над нафтовою водою перенесімо на наступний тиждень, а зараз зосередьмося на Відні.

Теодор все ще допивав свої спогади, дивився в її очі та прощався з ними, шепочучи Ганнуся, Га-нн-у-ся.

Юзеф думав, що Теодор чує його, бо зазвичай так і працювали, занурившись думками в роботу, продовжував, проте чуть збільшив децибели звучання.

  • Так і напиши: Трускавець. Вода та нафта.

Теодор Торосевич саме ловив думкою останній її образ, ховав у свою кишеню пам’яті, як скупий золото чи бідняк залишений дріб’язок, і тихо молився: “Ганнуся”.

Юзеф почув лише дивне зітхання і потім : “уся”…

  • Слухай, а це не погано – “Нафтуся”. Ну брате, ти і з назвою попрацював!

Емоційне збудження Юзефа змусило Теодора Торосевича припинити оцей бенкет пам’яті та повернутися у лабораторію.

  • Нафтуся, нафта, нафтуся, так, це буде вона! І посміхнувшись додав: Вона, вода з присмаком сірководню, буде “Нафтусею”.

Якось так, в лабораторних колбах, між речовинами та паперовою косовицею, розкрито властивості води з Трускавця та увіковічено в  лікувальній практиці.  Медицина та кохання, хімія та любов міцно з’єднали свої різнотипні молекули, створивши “Нафтусю” (нафта плюс Ганнуся). Пізніше всі знатимуть цю назву води. Хтось першим скаже, можливо, і Юзеф Торосевич, що це Теодор назвав цю воду так ласкаво і саме ця назва прижилася та стала офіційною;  а що скаже сам винахідник?! Теодор Торосевич назве всі корисні властивості “Нафтусі”, особливості застосування та склад, про ідею з назвою мовчатиме, як і джерело з нафтовою водою, як і той далекий літній Трускавець, мовчатиме правдою.

Переплетуть дні свої сезонні нитки в пряжу років, а ті клубочком котитимуться трускавецькими рельєфами й сотні виняткових та однакових Ганнусь чи інших “усь” ітимуть виплетеними дорогами і хтось вдихатиме їх аромат, шукаючи у пам’яті хоча б молекулу зустрічі, якій більше не повторитись і любитиме свою Усю чи, може, просто ту секретну, Трускавецьку лікувальну Нафтусю.

Автор легенди Ірина Шевчук, вчитель англійської мови Доброгостівської СЗШ І-ІІІ ст. ім. Івана Боберського

 

The post Недосліджене кохання… appeared first on Музей міста-курорту Трускавця.

]]>
http://museum-truskavets.in.ua/nedoslidzhene-kohannya/feed/ 0 1129
Трускавець інкрустований легендами http://museum-truskavets.in.ua/truskavecz-inkrustovanyj-legendamy/ http://museum-truskavets.in.ua/truskavecz-inkrustovanyj-legendamy/#comments Fri, 22 May 2020 06:21:45 +0000 http://museum-truskavets.in.ua/?p=1123 Восени 2019 року музеєм міста-курорту Трускавця Відділу культури Трускавецької міської ради було оголошено конкурс на кращу авторську легенду  про Трускавець. У зв’язку з карантинними умовами конкурсні роботи приймалися аж до 15 квітня, а засідання конкурсного журі відбулося тільки 20 травня 2020 року. На конкурс подано 22 авторські легенди. Географія конкурсу поширилася на всю Україну, завдяки […]

The post Трускавець інкрустований легендами appeared first on Музей міста-курорту Трускавця.

]]>
Восени 2019 року музеєм міста-курорту Трускавця Відділу культури Трускавецької міської ради було оголошено конкурс на кращу авторську легенду  про Трускавець.

У зв’язку з карантинними умовами конкурсні роботи приймалися аж до 15 квітня, а засідання конкурсного журі відбулося тільки 20 травня 2020 року.

На конкурс подано 22 авторські легенди. Географія конкурсу поширилася на всю Україну, завдяки розміщенню інформації про нього на всеукраїнському літературному сайті. В ході обговорення членами журі поданих на конкурс творчих робіт, враховуючи критерії прописані в Положенні, було визначено переможців проєкту як в дитячій, так і в дорослій вікових категоріях.

За рішенням  компетентного журі, подаємо Вам результати проведеного конкурсу:

  • у дитячій віковій категорії було представлено 4 роботи.

Переможницею стала авторська віршована легенда «Як стоїш ти каменем…» (додано авторську ілюстрацію «Мислитель») Аліни Лепак, 15 років

  • у дорослій віковій категорії було представлено 18 робіт.

Переможцями стали:

І місце – авторська легенда «Трускавець» (додано ілюстрацію) Галини Брич

ІІ місце –  розділили між собою: авторська легенда «Повернення з Етрурії» Надії Тубальцевої (додано авторську ілюстрацію «Повернення» авторства Віталія Старченка) та авторська «Легенда про Трускавець» (додано авторську ілюстрацію «Молодиця-птиця») Ірини Даниляк

ІІІ місце – розділили між собою: авторська легенда «Нерозділене кохання»  (додана ілюстрація «Дівчина Гануся») Ірини Шевчук та авторська легенда «Як хоробрий Труск врятував рідне місто»  Дарини Осипчук.

  • Спеціальним призом відзначена авторська ілюстрація «Ключ від міста» Михайла Кладова з міста Сєвєродонецька, Луганської області до авторської легенди Олени Кладової «Чому Трускавець є містом очищення та відродження».

Переможці отримають призові подарунки.

Велике дякуємо всім учасникам конкурсу за участь в проєкті. Всі авторські роботи подані конкурс згодом ввійдуть у майбутнє друковане видання «Легенди Трускавця».

Всім здоров’я, добра, мирного неба та успіхів!!!

P.S. Просимо всіх конкурсантів дати згоду на публікацію ваших доробків на сайтах музею міста-курорту та Трускавецької міської ради із збереженням всіх авторських прав. Наперед вдячні!

 

 

 

The post Трускавець інкрустований легендами appeared first on Музей міста-курорту Трускавця.

]]>
http://museum-truskavets.in.ua/truskavecz-inkrustovanyj-legendamy/feed/ 1 1123
Мандрівки близькі та далекі, або туристичний Трускавець http://museum-truskavets.in.ua/mandrivky-blyzki-ta-daleki-abo-turystychnyj-truskavecz/ http://museum-truskavets.in.ua/mandrivky-blyzki-ta-daleki-abo-turystychnyj-truskavecz/#respond Tue, 12 May 2020 12:22:40 +0000 http://museum-truskavets.in.ua/?p=1108 … Вже з середини ХІХ століття  оздоровлення та відпочинок на  курорті почали урізноманітнювати туристичними мандрівками Трускавцем та його околицями, про що вміло дбала курортна влада та окремі екскурсійні товариства. Відпочивальники курорту мали також можливість мандрувати цікавими місцинами Дрогобиччини та прикарпатського краю загалом. Окрім приємного шпацеру Головним трактом курорту (центральна вулиця Трускавця), шпацеру на гору Глорієтту, […]

The post Мандрівки близькі та далекі, або туристичний Трускавець appeared first on Музей міста-курорту Трускавця.

]]>
… Вже з середини ХІХ століття  оздоровлення та відпочинок на  курорті почали урізноманітнювати туристичними мандрівками Трускавцем та його околицями, про що вміло дбала курортна влада та окремі екскурсійні товариства. Відпочивальники курорту мали також можливість мандрувати цікавими місцинами Дрогобиччини та прикарпатського краю загалом.

Мапа туристичних мандрівок Трускавцем та околицями, пер. пол. ХХ ст.
Мапа туристичних мандрівок Трускавцем та околицями, пер. пол. ХХ ст. (із “Przewodnik…)

Окрім приємного шпацеру Головним трактом курорту (центральна вулиця Трускавця), шпацеру на гору Глорієтту, звідки добре проглядалося все село, головним Дептаком парку (центральна алея), алеями до «Нафтусі» та «Марії», Трускавець мав кілька гарно доглянутих хвойних та широколистих паркових скверів – «Ядвінувка» та «Адамівка»,  громадську поляну в  місцевості Городище тощо, де в проміжках між процедурами можна було насолоджуватись свіжим, насиченим озоном, повітрям. А в лісових масивах довкола Трускавця, висаджені та доглянуті алеї, дозволяли комфортно прогулюватись відпочивальникам, отримуючи лікувальний бальзам для організму. Ефективно працювала методика лікувальної фізкультури – теренкури, пішохідні маршрути курортом в різних напрямках та відстанях, відпрацьовані спеціалістами.

Головний дептак курорту, Товаристський клуб, пер. пол. ХХ ст.
Головний дептак курорту, Товаристський клуб, пер. пол. ХХ ст.

Першими примітивними видами туризму на курорті були походи до лісу за грибами, спостерігання за тваринним світом лісопарку.  Одна із близьких мандрівок пролягала до джерела “Софія”, що в урочищі «Боберня» та до урочища “Липки”, де знаходились копальні цинку та збірник мінеральної води. Від джерела “Софія” пішохідний маршрут пролягав до молочарні, що також  знаходилась в місцевості «Боберня», де кураційники могли напитися свіжого молока, так потрібного в лікувальному процесі мінеральними водами. Звідси, в південно-східному напрямку, можна було дістатися в урочище «Помірки».  Крім цього організовувались окремі рекреаційні мандрівки на “Помірки” (гужовим або автомобільним транспортом) з відвідинами літнього курорту та чудового природничого музею ім. Емми Ярош, що зібрав у собі найкращі зразки флори та фауни прикарпатського краю. В процесі діяльності курорту був відпрацьований новий  вид лікувального туризму – фізіотерапія через споглядання на водне плесо купального озера у вечірній час, що добре заспокоювало нервову систему.

Фізіотерапія водяним плесо на "Помярках", 1930 -і
Фізіотерапія водяним плесо на “Помярках”, 1930 -і

Організовувались  також пішохідні мандрівки на гірський хребет Тихий Діл, Цюхів Верх та до гірського села Орів, звідки  відкривався мальовничий краєвид на Трускавець.  Пізнавальними та водночас недалекими (ближній туризм) були мандрівки до Стебника (гужовим або автомобільним транспортом), де знаходилась відома копальня поташової солі (кайліту), і де з дозволу керівництва саліни можна було спуститися в шахту, і побачити таємничі гроти та підземні переходи. Рекомендованими були також мандрівки до центру нафтової промисловості – міста Борислава (гужовим або автомобільним транспортом). На той час Борислав називали «Галицькою Каліфорнією», бо майже увесь був покритий багаточисельними шибами (копальнями) з видобутку нафти, які вночі створювали загальну ілюмінацію міста нафтовиків.  Там же мандрівники могли побачити єдину у світі копальню земного воску (озокериту). Звідси одним маршрутом мандрівники їхали до Східниці, потім до скель Урича, де вже з давніх давен  існував фортифікаційний замок, як оборонний.

Мандрівка до Борислава, пер. пол. ХХ ст..
Мандрівка до Борислава, пер. пол. ХХ ст.

І, звісно, туристи мали можливість відвідати Дрогобич (гужовий або автомобільний транспорт), де в першу чергу проходило ознайомлення з костелом Святого Варфоломія (ХІV ст.) та церквою Святого Юра, пам’яткою  дерев’яної архітектури  XVI ст., солеварним заводом тощо.

Мандрівка до Борислава, пер. пол. ХХ ст..
Мандрівка Дрогобиччиною, пер. пол. ХХ ст.

Удосконалюючи форми дозвілля та відпочинку  кураційників, курортною владою відпрацьовано  цілий ряд туристичних маршрутів, які дозволяли гостям курорту знайомитися з історією та природою чарівного карпатського краю. Віддалені туристичні маршрути влаштовувалися через поїздки до Делятина (солоні лікувальні ванни), Яремче (водоспад, скелі Довбуша), до Ворохти, на Чорногору до Говерли та до гори Параски (3-х денна) тощо.

Туристичний автомобільний транспорт, пер. пол. ХХ ст.
Туристичний автомобільний транспорт, пер. пол. ХХ ст.

Для цих мандрівок  слугували екскурсійні автобуси з відкритим верхом з метою кращого сприйняття довколішніх мальовничих краєвидів. Їздили не тільки літом, але й зимою, влаштовуючи лищатарські походи  на гору Параску. Лищатарство  в тодішній Польській державі вважалось військово-прикладним видом спорту, тому відповідно  підтримувалося на рівні держави.

Туристичний автомобільний транспорт, пер. пол. ХХ ст.
Туристичний автомобільний транспорт, пер. пол. ХХ ст.

Плануванням  мандрівок ближній і далеких з кінця ХІХ ст. займалася курортна установа “Товаристський клуб”,  компетенцією якого була організація розваг та дозвілля на курорті Трускавець. Та першочергово сам  Трускавець був об’єктом для туристів, маючи для цього всі принади. Одним з перших туристичну привабливість Трускавця  зовні зауважив  відомий нам всім краянин, поет і літератор, досвідчений мандрівник Іван Франко. За його організації та керівництва у 80-х роках ХІХ ст. влаштовувалися туристично-дослідницькі мандрівки для студентів Львівського університету, а деякі з них навіть пролягали через Трускавець. Зважаючи на всі природні багатства, якими нагородила наш Трускавець природа і Бог, Іван Франко у своєму творі “Лель  і Полель” назвав його – «Золотодайною Колхідою на благословенному Підгір`ї».

 

Директор музею міста-курорту Трускавця

Галина Коваль

Джерело:

Przewodnik po Truskawcu i okolicah z mapami. Krakow, 1930

Курорт Трускавець. Путівник по оздоровниці та її околицях з картами і діграмами, світлинами 30-х та 90-х років./ Переклад І. Сусюка. – Львів-Трускавець, 1933-1997

 

The post Мандрівки близькі та далекі, або туристичний Трускавець appeared first on Музей міста-курорту Трускавця.

]]>
http://museum-truskavets.in.ua/mandrivky-blyzki-ta-daleki-abo-turystychnyj-truskavecz/feed/ 0 1108
Трускавковий присмак курортного міста, або версії походження назви «Трускавець» http://museum-truskavets.in.ua/truskavkovyj-prysmak-kurortnogo-mista-abo-versiyi-pohodzhennya-nazvy-truskavecz/ http://museum-truskavets.in.ua/truskavkovyj-prysmak-kurortnogo-mista-abo-versiyi-pohodzhennya-nazvy-truskavecz/#respond Thu, 23 Apr 2020 13:21:13 +0000 http://museum-truskavets.in.ua/?p=1099 … І тільки, бо трускавка (в літературній мові – полуниця) насправді прямого стосунку до походження назви міста Трускавця не має, хоча ця версія є дуже природною і смачною, а також дуже прийнятною у творчості. Окремий сорт лісової суниці, яка мала розміри плодів більші, аніж у європейських видів цієї культури і з часом культивувалася в полуницю […]

The post Трускавковий присмак курортного міста, або версії походження назви «Трускавець» appeared first on Музей міста-курорту Трускавця.

]]>
… І тільки, бо трускавка (в літературній мові – полуниця) насправді прямого стосунку до походження назви міста Трускавця не має, хоча ця версія є дуже природною і смачною, а також дуже прийнятною у творчості.

Окремий сорт лісової суниці, яка мала розміри плодів більші, аніж у європейських видів цієї культури і з часом культивувалася в полуницю (місцевий діалект – трускавка) в Європу було завезено тільки у 1714 році з Чилі (Південна Америка) французьким  морським офіцером А. Фрезьє, хоча слов’янські народи пізнали  цю лісову ягоду ще в Ранньому Середньовіччі.

На той час Трускавець як поселення вже існувало зі сформовано назвою – Трушкавєц чи Трускавєц, про що свідчать письмові джерела. Версії про походження назви “Трускавець” від  “трускавки” довгий час дотримувались дописувачі з історії Трускавця, польського періоду в тому числі та особливо її поширювали екскурсоводи радянського періоду, бо вона насправді гарно сприймалася, була достатньо простою і доступною. Однак по сьогоднішній день серед колишніх та сучасних дослідників історії Трускавця немає одностайності в питанні походження назви міста-курорту.

Одна з найбільш вірогідних версій, яку пропагували директор Львівського історичного архіву, трускавчанин  Орест Мацюк та львівський історик Ярослав Ісаєвич опирається на те, що “Трускавець” –  ополячена відприсвійна назва місцевості Трушковичі, яка в свою чергу взяла початок від старослов’янського імені Трушко, мабуть одного із перших поселенців у цій місцевості. В давніх документах назва села зустрічається як Трушкович, Трушкавич, Трушковиця, Трушковєц, Трушкавєц і в кін. ХVII ст. як Трускавєц, в українському варіанті – ТрУскавець. В результаті  переговорного процесу купівлі-продажу в 1469-1471 роках, довготривалі власники маєтку брати Іван та Станіслав Коритки   передають право пожиттєвої оренди на королівське село «Трушкович» двом шляхтичам із сусідніх сіл, Гнатові з Тустанович та Андрієві з Любенич (Любинців). Трускавець також згадується в інвентарі коронного архіву Яна Замойського, складеного в Галичі 29 червня 1427 року, де подається перелік шляхти різних руських (галицьких) повітів, і де  згадується Станіслав Коритко, як власник маєтку «Трушкович» в  Перемишльському повіті.

Цікавою видається версія про те, що Трускавець походить від литовського слова «друска», і в перекладі українською означає «топка кухонної солі». Ця версія ніби  і має прямий стосунок до солеварного промислу, яким займалося  місцеве  населення протягом декількох століть, та вона не приймається, як вірогідна, через відсутність письмового підтвердження, як і багато інших. Описувач історії Трускавця, наш земляк отець Олекса Пристай схильний дотримуватись версії, що назва походить від різновиду місцевих черешневих дерев – «хруставок», плоди яких які б не були дозрілі, хрустіли при поїданні, звідси «Хруставець» – «Трускавець».  Не виключеною  також є можливість походження назви від різновиду маку, який знаходимо в «Довіднику рідкісних рослин», з аналогічною назвою – «трускавець». Цвітіння макових долин в цій чудодійній місцині могло також принести поселенню і відповідну  назву?!.

Досліджуючи історію перебування на території Дрогобиччини хорватів, аланів та їхніх  етнокультур, краєзнавець та викладач слов’янських мов і літератури ДДПУ ім. І. Франка  Євген Мельник прийшов до свого логічного висновку про походження назви «Трускавець». Використовуючи методику відомого словенського дослідника Матея  Бора, він розклав слово на частини, кожна з яких щось означає:  «Т-рус-к-авець», де “Т” – це залишок доінєвропейського іменного префікса, який у слов’янських мовах зберігся у деяких власних назвах, що означає “той”; частина «рус» – це прикметник, який часто додається до назви українських сіл, де проживали русичі, які знаходять поряд з іншими селами, заселеними іншими народами; “к” – прикметниковий суфікс; частина «авець» – похідне від слова «обич», яке в свою чергу походить від праслов’янського «бути» (укр. обістя, обитель) тобто поселення і означає не процес поселення на якійсь території, а віковічне існування на даній території. Разом з цим він стверджує, що Трускавець, як населений пункт існує з кінця ІІІ ст. до н.е., коли припинилася ворожнеча хорватів з русинами і розпочався довготривалий процес асиміляції, тобто формування народу, який в ХІ ст. називався русинами, а згодом галичанами.

А можливо до появи білих хорватів територію сучасного Трускавця заселяли інші племена, зокрема етруски, які відійшли у гірську місцевість з появою войовничих хорватів. Звідси і версія про походження назви “Трускавець” від назви етногрупи “етруски”, яку висуває Ліпописець В’ячеслав з Дрогобича і яка також має право на існування при детально обґрунтованому історичному дослідженні.

На сьогодні питання походження назви міста Трускавця  залишається відкритим і чекає на своїх дослідників, яким можливо в майбутньому  допоможуть ще й археологічні розвідки в цій місцевості, яких на жаль до цього часу не проводилось.

Галина Коваль,

директор музею міста-курорту Трускавця

 

 

 

The post Трускавковий присмак курортного міста, або версії походження назви «Трускавець» appeared first on Музей міста-курорту Трускавця.

]]>
http://museum-truskavets.in.ua/truskavkovyj-prysmak-kurortnogo-mista-abo-versiyi-pohodzhennya-nazvy-truskavecz/feed/ 0 1099
Безцінні багатства цілющої оздоровниці, або перші кроки трускавецького курорту http://museum-truskavets.in.ua/bezczinni-bagatstva-czilyushhoyi-ozdorovnyczi-abo-pershi-kroky-truskaveczkogo-kurortu/ http://museum-truskavets.in.ua/bezczinni-bagatstva-czilyushhoyi-ozdorovnyczi-abo-pershi-kroky-truskaveczkogo-kurortu/#respond Fri, 10 Apr 2020 10:55:52 +0000 http://museum-truskavets.in.ua/?p=1083 На початках зародження та становлення курортного життя Трускавець був невеличким селом зі скромною лісничівкою та греко-католицькою парафією, про що говорять як українські так і польські літературні джерела. Саме тоді на початку ХІХ ст., в 1827 році місцевий управитель трускавецького камерального маєтку  польський шляхтич Юзеф Міцевський вирішив закласти підвалини бальнеологічного курорту, отримавши офіційний дозвіл від австрійської […]

The post Безцінні багатства цілющої оздоровниці, або перші кроки трускавецького курорту appeared first on Музей міста-курорту Трускавця.

]]>
На початках зародження та становлення курортного життя Трускавець був невеличким селом зі скромною лісничівкою та греко-католицькою парафією, про що говорять як українські так і польські літературні джерела. Саме тоді на початку ХІХ ст., в 1827 році місцевий управитель трускавецького камерального маєтку  польський шляхтич Юзеф Міцевський вирішив закласти підвалини бальнеологічного курорту, отримавши офіційний дозвіл від австрійської влади на прибудову до місцевої корчми невеличкої водолікарні на чотири кабінки для приймання ванн з цілющих солоно-сірчаних вод з місцевих джерел, що виходили самовільно на поверхню землю. Сформовані в умовах особливої геологічної будови прикарпатських надр, вони і стали колись давно вагомою причиною для заснування курорту та принесли йому заслужену славу одного з найкращих бальнеологічних курортів земної кулі, що оздоровив за всю свою історію мільйони людей.

Вигляд зі сходу - гора Глорієта. Літографія А. Тітца,1854 рік
Вигляд зі сходу – гора Глорієта. Літографія А. Тітца,1854 рік

Давня історія з виявлення  цілющих вод у Трускавці розпочалася ще в ХVI ст., коли про це сповістив польський королівський лікар Войцех Очко в книзі «Цепліне», виданій у Кракові у 1578 році. Згодом через півтора століття, в 1721 році у підручнику Габріеля Жончинського «Натуральна історія» писалося, що «…селяни Трускавця та інших сіл Галіції п’ють воду з домішками нафти для лікування багатьох недуг…».

В ході геологорозвідувальних робіт інженери-гірники в 1820 році натрапили на джерело сірчаної води в урочищі «Липки», яке з часом почали використовувати а лікувальній практиці.  Водою з іншого джерела з аналогічним вмістом  на той час вже користувалися місцеві мешканці  для лікування шкірних захворювань, як тваринного так і свого організму, ще не знаючи справжніх властивостей та можливостей  цих унікальних вод. І назвали селяни це джерело «Паршивкою», тому що вода з нього лікувала важкі (паршиві) шкірні хвороби.

Курортна Долина - центр Трускавця, Літографія, автор невідомий, 1871 рік
Курортна Долина – центр Трускавця, Літографія, автор невідомий, 1871 рік

Про лікувальну дію солонуватої води з джерела «Марія» селяни вперше дізналися від місцевого господаря Івана Коніва, який виявив його у своєму маєтку ще на початку ХІХ ст. та згодом право на його використання передав курортній владі.

Одним із перших експертів трускавецьких цілющих джерел був відомий галицький фармацевт і хімік Теодор Торосевич, який зробив цілий ряд аналізів над сірководневими водами Трускавця. Найбільше уваги він приділив ще мало кому відомій своїми лікувальними властивостями воді з джерела «Нафта». Майже прісну воду, з легким запахом сірководню і присмаком нафти, місцеві жителі раніше називали просто – «нафта» або нафтова вода. В наукових викладах Торосевича ця вода отримала більш лагіднішу, ліричнішу назву – «Нафтуся», яка сподобалась та  утвердилась  на трускавецькому курорті.  В 1836 році Теодор Торосевич вперше  опублікував результати своїх досліджень над трускавецькими мінеральними джерелами, вагоме місце серед яких займала «Нафтуся», де вказав, що її, насамперед, слід вживати для внутрішнього лікування захворювань нирок, печінки, жовчовивідних шляхів тощо. Трускавецькі землі, на яких знаходилося джерело «Нафта»-«Нафтуся», в 1855 р. були передані в оренду курортній владі їхнім власником о. І. Облочинським за 110 ринських річних на необмежений термін.

Джерело "Нафтуся", Трускавець,кін. ХІХ ст.
Джерело “Нафтуся”, Трускавець, кін. ХІХ ст.

Продовженням освоєння лісової  місцевості, яку займає теперішній курортний парк,  було виявлення  в 1838 році ще одного цілющого джерела, яке назвали «Софією». Солонувато-гіркувату воду з джерела почали успішно використовувати  на курорті при хворобах органів травлення.

Курортна Долина - центр Трускавця. Літографія, автор невідомий, 1871 рік
Курортна Долина – центр Трускавця. Літографія, автор невідомий, 1871 рік

Земельні маєтки, а особливо ті, на яких виявляли цілющі джерела, для розширення меж курорту  в різний спосіб отримували від місцевих селян управителі та заїжджі багачі. Так, земельну ділянку, на якій у 50-х роках ХІХ ст. було відкрито джерело «Броніслава», було придбано за безцінь курортною адміністрацією в місцевого мешканця Гриня Стеціва. Детальний аналіз найсильнішого солоно-гіркуватого джерела, яким виявилося джерело «Броніслава» було зроблено курортною управою  в 1861 році та спрямоване на застосування  його води при  хворобах  дихальних  шляхів, шляхом полоскання горла та інгаляційних процедур, зокрема за системою д-ра Вашмута, для чого в 1892 році був збудований спеціальний інгаляторій в стилі «історизму» оздоблений багатою декоративною різьбою.

Освоєння паркової місцевості дало курорту ще одне цілюще джерело «Юзя», яке в народі назвали джерелом «молодості і краси». Вода, багата на маслянисті та радіоактивні складники, має здатність пом’якшувати шкіру обличчя, а ще водою з цього джерела промивають очі. А в 1910 році  на місці запущеної озокеритної шахти, що на території курортного парку виявили джерело з солоно-сірчаною водою, яке назвали – «Едвард», а воду з нього почали використовувати для приготування лікувальних ванн.

Бальнеологічне лікування у Трускавці отримало добрі відгуки, сюди почали їхати хворі люди. Тому виникла потреба забезпечити курорт кращими та ширшими можливостями для лікування, що змусило місцеву камеральну  владу до  будівництва нових  курортних приміщень. До 1836 року було збудоване окреме приміщення водолікарні (лазнички), яке складалося вже з 8 кабінок для приймання водних процедур та водночас було зведено кілька будинків готельного типу для приїжджих. В середині  ХІХ ст. на лікування до Трускавця їхало від 70 до 90 чоловік в сезон, що  тривав всього кілька  місяців. Проте поступове зростання кількості клієнтів курорту  потребувало нових  комфортних приміщень, як громадських і лікувальних установ, так і для  проживання, що ввело Трускавець у першу фазу архітектурної курортної забудови, для якої характерними є класицистичні будівлі та споруди, які не збереглися до сьогоднішнього дня. Наочне, дещо навіть художнє уявлення про курорт Трускавець  середини ХІХ століття дають літографії  Александера Тітца,  виконані майстром  у  1854 році та ще декілька літографій невідомого нам автора 1871 року.  

Вигляд від Фердинанду - центр Трускавця. Літографія А. Тітца, 1854 рік
Вигляд від “Фердинанду” – центр Трускавця. Літографія А. Тітца, 1854 рік

Та особливість і цінність курортного Трускавця полягає в тому, що саме в цій місцевості сформувалися джерела цілющих мінеральних вод, що стали основними лікувальними чинниками бальнеологічної оздоровниці.

Галина Коваль, директор музею міста-курорту

The post Безцінні багатства цілющої оздоровниці, або перші кроки трускавецького курорту appeared first on Музей міста-курорту Трускавця.

]]>
http://museum-truskavets.in.ua/bezczinni-bagatstva-czilyushhoyi-ozdorovnyczi-abo-pershi-kroky-truskaveczkogo-kurortu/feed/ 0 1083
“МЕСНИК З КУРОРТУ ТРУСКАВЕЦЬ”, або як ГЕРОЙ ЖИТТЯ СТАНЕ ГЕРОЄМ ФІЛЬМУ http://museum-truskavets.in.ua/mesnyk-z-kurortu-truskavecz-abo-yak-geroj-zhyttya-stane-geroyem-filmu/ http://museum-truskavets.in.ua/mesnyk-z-kurortu-truskavecz-abo-yak-geroj-zhyttya-stane-geroyem-filmu/#respond Fri, 13 Mar 2020 13:26:39 +0000 http://museum-truskavets.in.ua/?p=1071 В пам’ять про трускавецького героя, референта СБ ОУН Дрогобицького проводу, Романа Різняка – «Макомацького»  12 березня 2020 року в музеї міста-курорту відбулась цікава зустріч. В день народження Романа  було здійснено засідання дискусійного клубу, де обговорювали проєкт художнього фільму «Месник з курорту Трускавець». Головними учасниками обговорення були режисер Борис Савченко, художник-постановник Євген Стрілецький та автор ідеї […]

The post “МЕСНИК З КУРОРТУ ТРУСКАВЕЦЬ”, або як ГЕРОЙ ЖИТТЯ СТАНЕ ГЕРОЄМ ФІЛЬМУ appeared first on Музей міста-курорту Трускавця.

]]>
В пам’ять про трускавецького героя, референта СБ ОУН Дрогобицького проводу, Романа Різняка – «Макомацького»  12 березня 2020 року в музеї міста-курорту відбулась цікава зустріч. В день народження Романа  було здійснено засідання дискусійного клубу, де обговорювали проєкт художнього фільму «Месник з курорту Трускавець». Головними учасниками обговорення були режисер Борис Савченко, художник-постановник Євген Стрілецький та автор ідеї Олег Карпин.  Розкрито головну мету, а також стилістику майбутнього фільму. Дискутували з присутніми про важливість зображення протистоянь ідеологій.

Дискусійний клуб з обговорення прєкту художнього фільму "Месник з курорту Трускавець", 12.03.2020
Дискусійний клуб з обговорення прєкту художнього фільму “Месник з курорту Трускавець”, 12.03.2020

Борис Савченко говорив про те, що одним із завдань даного фільму  є показати формування сильної особистості та обставин, що сприяли розвитку героїчних якостей людини. При створенні фільму будуть орієнтуватись на молодіжну аудиторію, котра складає основу глядацьких залів в кінотеатрах. Для того, щоб привернути увагу молодих людей важливим є  застосування сучасних засобів кінематографії.

Дискусійний клуб з обговорення прєкту художнього фільму "Месник з курорту Трускавець", 12.03.2020
Дискусійний клуб з обговорення прєкту художнього фільму “Месник з курорту Трускавець”, 12.03.2020

Велась розмова про складність вибору локацій для зйомок, зважаючи на сучасні зміни в архітектурі Трускавця. Обговорювались можливі варіанти вирішення такого важливого аспекту для художнього кіно.

Дискусійний клуб з обговорення прєкту художнього фільму "Месник з курорту Трускавець", 12.03.2020
Дискусійний клуб з обговорення прєкту художнього фільму “Месник з курорту Трускавець”, 12.03.2020

Присутні пані та панове висловлювали свої думки стосовно того, що фільм не документальний, а художній. Говорили про своє бачення певних моментів із життя Макомацького та доцільність їх висвітлення у фільмі.

Дискусійний клуб з обговорення прєкту художнього фільму "Месник з курорту Трускавець", 12.03.2020
Дискусійний клуб з обговорення прєкту художнього фільму “Месник з курорту Трускавець”, 12.03.2020

Беручи участь в обговоренні проєкту, гості музею висловлювали подяку за те, що вирішено зберегти пам’ять про трускавчанина не тільки в легендах, піснях та поезіях, а й у кіномистецтві.

Дискусійний клуб з обговорення прєкту художнього фільму "Месник з курорту Трускавець", 12.03.2020
Дискусійний клуб з обговорення прєкту художнього фільму “Месник з курорту Трускавець”, 12.03.2020

Такий формат зустрічі дозволив згадати цікаві факти про Романа Різняка та вшанувати його ім’я покладанням квітів до пам’ятного знаку, а також  вчергове звернути увагу на складні умови в яких жили наші предки та їхню боротьбу за вільне життя.

Дискусійний клуб з обговорення прєкту художнього фільму "Месник з курорту Трускавець", 12.03.2020
Дискусійний клуб з обговорення прєкту художнього фільму “Месник з курорту Трускавець”, 12.03.2020

The post “МЕСНИК З КУРОРТУ ТРУСКАВЕЦЬ”, або як ГЕРОЙ ЖИТТЯ СТАНЕ ГЕРОЄМ ФІЛЬМУ appeared first on Музей міста-курорту Трускавця.

]]>
http://museum-truskavets.in.ua/mesnyk-z-kurortu-truskavecz-abo-yak-geroj-zhyttya-stane-geroyem-filmu/feed/ 0 1071
Колір настрою – червоний… http://museum-truskavets.in.ua/kolir-nastroyu-chervonyj/ http://museum-truskavets.in.ua/kolir-nastroyu-chervonyj/#respond Tue, 18 Feb 2020 13:50:42 +0000 http://museum-truskavets.in.ua/?p=1055 При зміні двох пір року, зими на весну, відчувається внутрішня потреба у яскравих кольорах.  Певна монотонність зими вже навіває смуток та не вистачає внутрішніх ресурсів для самопідбадьорювання. Одним із способів, щоб оновити свою життєву енергію є пізнання світу мистецтва. Пропонуємо розпочинати такий цікавий процес у художній галереї музею міста-курорту Трускавця, де 14 лютого 2020 року […]

The post Колір настрою – червоний… appeared first on Музей міста-курорту Трускавця.

]]>
При зміні двох пір року, зими на весну, відчувається внутрішня потреба у яскравих кольорах.  Певна монотонність зими вже навіває смуток та не вистачає внутрішніх ресурсів для самопідбадьорювання. Одним із способів, щоб оновити свою життєву енергію є пізнання світу мистецтва.

Відкриття виставки "Наодинці з кольором", художник Іван Притула, 14.02.2020
Відкриття виставки “Наодинці з кольором”, художник Іван Притула, 14.02.2020

Пропонуємо розпочинати такий цікавий процес у художній галереї музею міста-курорту Трускавця, де 14 лютого 2020 року було відкрито мистецьку виставку Івана Притули «Наодинці з кольором». Багатство «чистих» кольорів та близька всім тематика робіт викликають позитивні враження від творчості львівського художника.

Відкриття виставки "Наодинці з кольором", художник Іван Притула, 14.02.2020
Відкриття виставки “Наодинці з кольором”, художник Іван Притула, 14.02.2020

На урочисте відкриття виставки завітали друзі Івана Притули, знавці його творчих робіт, потенційні шанувальники, а також поруч була його  сім’я.

Відкриття виставки "Наодинці з кольором", художник Іван Притула, 14.02.2020
Відкриття виставки “Наодинці з кольором”, художник Іван Притула, 14.02.2020

Традиційно привітала львівського художника у Трускавці начальник відділу культури пані Тетяна Татомир, голова Спіки художників Трускавця – пан  Олег Олексин, поціновувач мистецтва – пан Ігор Ліщинський, а також були представлені вокальні номери від учня ДШМ ім. Р. Савицького Романа Білинського, викладач вокалу Мар’яна Кравчук.  Про свої думки та враження від художньої виставки, як арт-терапії, говорила керівник арт-студії «Восьмий колір», художниця та психологиня Наталія Харченко, а також поетеса Галина Британ.

Відкриття виставки "Наодинці з кольором", художник Іван Притула, 14.02.2020
Відкриття виставки “Наодинці з кольором”, художник Іван Притула, 14.02.2020
Відкриття виставки "Наодинці з кольором", художник Іван Притула, 14.02.2020
Відкриття виставки “Наодинці з кольором”, художник Іван Притула, 14.02.2020
Відкриття виставки "Наодинці з кольором", художник Іван Притула, 14.02.2020
Відкриття виставки “Наодинці з кольором”, художник Іван Притула, 14.02.2020
Відкриття виставки "Наодинці з кольором", художник Іван Притула, 14.02.2020
Відкриття виставки “Наодинці з кольором”, художник Іван Притула, 14.02.2020

 

Відкриття виставки "Наодинці з кольором", художник Іван Притула, 14.02.2020
Відкриття виставки “Наодинці з кольором”, художник Іван Притула, 14.02.2020
Відкриття виставки "Наодинці з кольором", виступ Романа Білинського, 14.02.2020
Відкриття виставки “Наодинці з кольором”, виступ Романа Білинського, 14.02.2020

Важливо було для гостей музею послухати автора творчих робіт. Із цікавістю всі слухали розповідь Івана Притули про його перехід із світу боксу у світ художнього мистецтва, про перші творчі кроки, про бажання через картини відкривати своє різнобарвне бачення навколишнього світу.

Відкриття виставки "Наодинці з кольором", художник Іван Притула, 14.02.2020
Відкриття виставки “Наодинці з кольором”, художник Іван Притула, 14.02.2020

Було зауважено про домінування червоного кольору в творчому доробку художника, що свідчить про енергійність та жагу до життя. Тож заряджені теплом та молодою енергією гості святкового відкриття виставки залишали стіни музею.

Відкриття виставки "Наодинці з кольором", художник Іван Притула, 14.02.2020
Відкриття виставки “Наодинці з кольором”, художник Іван Притула, 14.02.2020

The post Колір настрою – червоний… appeared first on Музей міста-курорту Трускавця.

]]>
http://museum-truskavets.in.ua/kolir-nastroyu-chervonyj/feed/ 0 1055
Із боксерів у художники… http://museum-truskavets.in.ua/iz-bokseriv-u-hudozhnyky/ http://museum-truskavets.in.ua/iz-bokseriv-u-hudozhnyky/#respond Fri, 07 Feb 2020 12:46:24 +0000 http://museum-truskavets.in.ua/?p=1044 14 лютого 2020 року о 15 год., у музеї міста-курорту Трускавця відбудеться  відкриття мистецької виставки львівського художника Івана Притули. Виставку названо – «Наодинці з кольором». Іван Притула народився 14 травня 1988 року в селі Княже Золочівського району Львівської області.  В 2016 році  закінчив Львівський університет фізичної культури за спеціальністю – боксер. Проте народився він з […]

The post Із боксерів у художники… appeared first on Музей міста-курорту Трускавця.

]]>
14 лютого 2020 року о 15 год., у музеї міста-курорту Трускавця відбудеться  відкриття мистецької виставки львівського художника Івана Притули. Виставку названо – «Наодинці з кольором».

Художник Іван Притула зі своїми авторськими роботами
Художник Іван Притула зі своїми авторськими роботами                                                                                                       

Іван Притула народився 14 травня 1988 року в селі Княже Золочівського району Львівської області.  В 2016 році  закінчив Львівський університет фізичної культури за спеціальністю – боксер. Проте народився він з “кольоровою душею”, яка завжди малювала. Ще з дитинства улюбленим заняттям були олівці та зошити, якими змальовано безліч ескізів. В 4 роки фарбами була написана перша ікона, бо саме їх було навколо найбільше (є ціла колекція). З 13 до 27 років «шукав себе» у боксерських залах та на професійних рингах. Ці роки загартували незламний дух воїна та позбавили страху бути самим собою, щоб наважитись на розмову зі світом з допомогою мастихіна та фарб.

Художник Іван Притула зі своїми авторськими роботами
Художник Іван Притула зі своїми авторськими роботами

Всі роботи митця, а їх більше 150, написані серцем у вигляді “кольорового вибуху” на полотні. Своїми полотнами Іван розповідає світу: про неповторні світанки та ночі, про прекрасних незнайомок, які надихають на творчість, про вірних та сильних тварин, про символи краси та кохання – троянди,  про схід та захід сонця над морем, про велич та магію Карпат…

Художник Іван Притула зі своїми авторськими роботами
Художник Іван Притула зі своїми авторськими роботами

Приватна колекція художника – це портрети найближчих та найдорожчих серцю людей, які передані з особливою енергетикою. Художник обожнює старовинний Львів, тому постійно передає мелодію міста у вигляді музикантів та харизматичних особистостей. Всі твори написані технікою мастихін на полотні, олією. Роботи знаходяться в музеях і приватних колекціях України та за кордоном. Також є багато нових творінь, які чекають своїх поціновувачів.

Художник Іван Притула зі своїми авторськими роботами
Художник Іван Притула в процесі творчої роботи…

Виставки Художника:

2017 р. – персональна виставка в галереї Вишинської (Львів)

2017 р. – закрита виставка на заході «Люди Львова», музей Етнографії (Львів)

2018 р. – міжнародний пленер-виставка (Нова Загора, Болгарія)

2018 р. – колективна виставка (Рим, Італія)

2019 р. – персональна виставка, Палац Мистецтв (Львів)

2019 р. – персональна виставка, Краєзнавчий музей Анатолія Недільського (Золочівщина)

2019 р. – персональна виставка, Музеї Гетьманства (Київ)

The post Із боксерів у художники… appeared first on Музей міста-курорту Трускавця.

]]>
http://museum-truskavets.in.ua/iz-bokseriv-u-hudozhnyky/feed/ 0 1044