Маловідомі факти про Трускавець. ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО..? ІІІ частина

11877

– У ІХ-Х століттях на трускавецькій землі існувало дохристиянське святилище «Бабина гора».
– Курортні дерев’яні архітектурні форми зводились у «швейцарському», «норвезькому» та «закопанському» стилях, що передбачала Інструкція 1864 року про забудову карпатських курортів Австро-Угорщини.
– Максимальна кількість бальнеологічних процедур у ХІХ столітті становила 22600 ( у 1875 році).
– Найбільший річний видобуток озокериту у Трускавці становив 735 000 кг (у 1890році).
– Коли з’явився у 1892 році інгаляторій, то Трускавець став в ряд з такими курортами як Райхенгаль і Гляйхенберг та випередив усі тогочасні польські курорти.
– У Трускавці в 1900-1904 роках вчителювала українська письменниця Уляна Кравченко (Юлія Шнайдер).
– Залізничний вокзал, що був відкритий у 1912 році, оздобив художник Мар’ян Ольшевський – відомий львівський майстер живопису, графік, дизайнер, історик та теоретик мистецтва, філософ і публіцист.
– На території Помірок у 1929 році було відкрито Регіональний музей ім.Емми Ярош, в якому знаходились такі експозиції: ентомологія, інші види зоології, ботаніка та мінералогія.
– Прізвища Дмитра Данилишина та Василя Біласа є в тексті Молитви українського націоналіста, яку десятиліттями промовляють воїни перед боєм.
– У підвалі сучасного Художнього музею М.Біласа в 1940-х роках знаходилось підприємство по розливу мінеральної води, де півлітрові пляшки наповнювали водою з джерела «Юзя».
– Озокеритолікування було запроваджено на курорті у 1947 році, що стало заміною лікувальних грязьових ванн.
– Відкрита в 1958 році клініка–філіал Українського науково-дослідного інституту курортології, стала своєрідним трускавецьким центром для вивчення і поширення методів курортного лікування.

Підготувала Марія Курищук, науковий працівник музею міста-курорту Трускавця

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here