Міжвоєнний Трускавець в складі ІІ Речі Посполитої 1919-1939 років, завдяки цілющим властивостям мінеральних вод та високоякісній курортній інфраструктурі, набув широкої популярності як бальнеологічний курорт у цілій Європі. Сюди на лікування почали їхати люди елітних прошарків, серед яких представники культурної, фінансової та політичної сфер діяльності, знаходячи тут комфортний відпочинок та цілісне оздоровлення організму. Відома актриса Європи Елізабет Бергнер, писала у листі до свого режисера-постановника: «Дорогий наставнику, я уважно перечитала твій спогад про відпочинок у Закопаному, проте хочу тебе запевнити: хто не оздоровлювався в Трускавці, той у зрілому віці не може модерно творити…».
Серед іменитих гостей трускавецького курорту того часу був і відомий державний діяч Естонії Констянтин Пєтс, який в 1935 році відвідав оздоровницю, будучи на посаді прем’єр-міністра країни. Перебування його у Трускавці було гучним і всюди велелюдним від самого прибуття і до від’їзду на залізничному вокзалі, офіційно з почестями в супроводі військового оркестру, проводилась фотозйомка та писалися газетні репортажі про його перебування на курорті. Для Трускавця це був почесний і важливий гість, що значно додавало у рекламі оздоровниці.
Зупинився К. Пєтс на відпочинок у літній резиденції самого власника курорту Раймунда Яроша, курортній віллі «Гопляна». В час свого курортного візиту державний старійшина Естонії Констянтин Пєтс офіційно нагородив Раймунда Яроша естонським Орденом Орлиного хреста ІІ ступеня. Крім самого Яроша, Констянтин Пєтс нагородив Орденом Естонського Червоного Хреста ряд інших значимих людей оздоровниці, серед яких був головний лікар курорту Мар’ян Вінницький, курортний садівник Петро Муленда (автор квіткового годинника), директор природничого музею на Помярках Марк Саган та медсестри, які його лікували. А були у Пєтса проблеми з органами травлення, і саме ця проблема привела його до трускавецького курорту на цілющі мінеральні води.
Приймали почесного гостя на високому рівні, влаштовували гостинні прийоми, в тому числі і у Санаторії для відпочинку польських офіцерів, знайомили з карпатським краєм через туристичні подорожі тощо.
В польській літературі описується візит Констянтина Пєтса як Президента Естонії, проте на той час він був керуючим державою на посаді прем’єр-міністра з повноваженнями державного старійшини.
Після державного перевороту в березні 1934 року і по 1938 рік Естонія перебувала в стані політичної кризи, чітко ще не було визначено форму правління у цій державі. Після військового державного перевороту К. Пєтс був проголошений Державним Протектором Естонії. В країні встановлене авторитарне правління та оголошено надзвичайну ситуацію.
І тільки в 1938 році було прийнято нову Конституцію, за якою обрано першого президента держави, яким став Костянтин Пєтс і як виявилося єдиним у новітній історії Естонії.
Суперечки довкола цієї персони в естонській історії продовжують тривати, по-різному оцінюючи його політичну діяльність. Він, чомусь як перший президент – національний герой, не дав наказу своїй армії зупинити Червону Армію в липні 1940 року при насильницькому приєднанні до Радянського Союзу?! Мабуть таки далися взнаки російські гени, оскільки був сином росіянки та мав православне віросповідання. Гени – це велика сила! Та попри лояльність до радянської системи, К. Пєтс втратив владу і був арештований. Разом із сім’єю відправлений у заслання в Уфу. В 1942 переведений в Казанську тюремну психіатричну лікарню, і тільки в 1952 році йому виголосили вирок – 25 років ув’язнення з конфіскацією майна. Решта своїх років Пєтс перебував психіатричній лікарні смт. Бурашево Калінінградської області, де і помер у 1956 році.
На початку 1990-х років з проголошенням незалежності Естонії, Констянтина Пєтса називали «святим Констаянтином» і національним героєм, а пізніше «агентом радянського впливу». … Неоднозначність великих людей, або долі відомих – не бувають простими..!
Галина Коваль, директор музею міста-курорту Трускавця
Використані джерела:
Курорт Трускавець. Путівник по оздоровниці та її околицях з картами й діаграмами, світлинами. Переклад І. Сусюка. – Львів-Трускавець, 1933-1997
Вікіпедія. – https://ru.wikipedia.org/wiki
Ручний диктатор. Як перший президент Естонії захопив владу, – рhttps://lenta.ru/articles/2020/01/05/pyats