Давно це було. Зібрала Україна свої міста на віче та стала визначати, хто яку місію буде виконувати. Так, місту Коломиї доручалось виростити таких композиторів і музикантів, які змусять поважати рідну країну, завдяки самобутній національній музиці. Дрогобич отримав завдання стати колискою українського мистецтва вишивання. Дійшла черга й до Трускавця. Україна звернулась до нього з такими словами:
– Трускавець! Твоє місце знаходження й природні ресурси дозволяють надихати наших громадян та іноземних гостей здоров’ям, а вода з джерел та лікувальні грязі очистити їх від хвороб. За моїм проханням гори поділилися з тобою «гірським воском», а соляні шахти – унікальною цілющою водою. Відтепер наказую тобі бути фабрикою життя в нашій країні! Як тільки люди будуть потрапляти до міста в екологічно чисту зону, їх треба оточити турботою й увагою. Хай співають пісні біля гойних джерел з водою, займаються спортом, милуються екзотичними тваринами, слухають трелі птахів. Раніше, коли на твоєму місці існувало село, то на печатці сільської громади була зображена гуска з гілочкою в дзьобі, як ознака гостинності. Мені дуже хочеться, щоб саме гуска була оберегом міста Трускавець і символізувала здоров’я та добробут людини разом з гостинністю.
– Я обов’язково виконаю твої доручення та побажання, моя люба Україно. Однак дуже хочу, щоб кожний гість, який завітає до мене, ознайомився з нашими традиціями, історією та зміг повідати про Україну громадянам своєї країни. Тому бажаю встановити в місті такі монументи, що продемонструють національні обряди, розкажуть про твори видатних українських письменників. Наприклад, створити пам’ятник Лукашу та Мавці – героям драми-феєрії Лесі Українки. Цей видатний твір перекладений багатьма мовами та відомий далеко за межами України. А якщо зробити гуцульський вертеп та увічнити в камені персонажі різдвяного театралізованого дійства, то вже буде справжній символ української культури.
– Мені дуже подобаються такі пропозиції, Трускавець! Ти турбуєшся про мене, як справжній син. Я вдячна та бажаю подарувати тобі ключ від міста. Головка ключа символізує оригінальний кухоль для мінеральної води – бюветницю, шийку обвивають потоки лікувальної рідини, а борідка – це гуска-оберіг, – сказала у відповідь Україна та вручила свій подарунок місту.
Події, що описані в легенді, реалізуються в житті Трускавця. З року в рік двері міста відкриті для всіх охочих. Тут люди п’ють цілющу воду з чарівних підземних джерел, позбавляються від багатьох недуг, завдяки бальзамічному «чорному воску», що сповняє їх енергією. Додому гості міста везуть сувенірні магніти з його гербом із зображенням гуски, а також бюветниці. Гарною пам’яткою про місто стають світлини пам’ятника у курортному парку літературним персонажам твору Лесі Українки «Лісова пісня» і скульптурної композиції гуцульського вертепу біля етнографічної кав’ярні «Ґражда». Люди з гордістю розповідають, що фабрика здоров’я Трускавець знаходиться в Україні.
*бюветниця – куманець для пиття мінеральної води
Автор легенди Олена Кладова, місто Сєвєродонецьк, Луганської області
Ілюстрацію із зображенням ключа міста її син – Михайло Кладов
