В пошуках втраченої «Софії»…

769
Джерело "Софія", поч. ХХ ст.

Осінніми днями 2018 року, група працівників музею міста-курорту Трускавця, в супроводі місцевого краєзнавця трускавчанина Петра Закусила, обстежила та встановила місцезнаходження історичного джерела №2 «Софія», джерела №5  «Емма» та виявили поклади трускавецької боровини (залозистої) в околицях «Боберня».

Фрагмент військової топографічної карти, 1900
Фрагмент військової топографічної карти, 1900 

Спочатку ми обстежили місцевість «Боберня», де залишилось ще кілька занедбаних хат, бо жителі були відселені в 90-х роках ХХ ст.

Пошуково-краєзнавча експедиція в околиці «Боберня», 13.11.2018
Пошуково-краєзнавча експедиція в околиці «Боберня», 13.11.2018

В результаті польової верифікації (краєзнавчої експедиції), використовуючи історичні мапи, літературу та світлини минулого століття, група виявила місце розташування історичного джерела «Софія», залишки фундаменту надкаптажної споруди та під шаром грунту, битої цегли польського виробництва – бетонну плиту, що закриває законсервоване джерело.

Законсервований колодязь джерела №2 «Софія», 13.11.2018
Законсервований колодязь джерела №2 «Софія», 13.11.2018
Пошукові роботи краєзнавця П. Закусила, 13.11.2018
Пошукові роботи краєзнавця П. Закусила, 13.11.2018

Поруч також було виявлено забетонований колодязь (діаметром 0,8 м.) з написом «Ист. №2-А. 1965», а ще поряд з ними – джерельце води, що самовільно витікає з-під землі в річку Воротище.

Законсервований колодязь джерела №2 «Софія», 13.11.2018
Законсервований колодязь джерела №2 «Софія», 13.11.2018

Не виключається варіант, що це і є та сама вода з властивостями історичного джерела «Софія».  Джерело гіркувато-солонуватої води «Софія», відкрите та досліджене в середині ХІХ ст. (1842 р.) в урочищі «Боберня», використовувалось на курорті до сер. 60-х років ХХ ст. для лікування органів травлення.  Лікувальну воду з джерела в першій половині  ХХ ст. довозили і відпускали у дептаку «Марія» в літній період, що сквері «Адамівка», зимою ж – до бювету.

Прогулянкова галерея - дептак «Марія», поч. ХХ ст.
Прогулянкова галерея – дептак «Марія», поч. ХХ ст.

В зв’язку з малим дебітом (0,2 м3/добу) джерело законсервували, а замість нього для лікувальних цілей почали використовувати воду із свердловини 9-К і 9-Б, що в курортному парку, що має аналогічні  властивості.

Неподалік (200 метрів) від джерела №2 «Софія» нами було виявлене ще й джерело №5  «Емма»,  яке являє собою дерев’яний зруб (в розмірі 1,2Х1,2 м.), вода в якому покрита золотисто-райдужною плівкою. Радянські бальнеологи відносили джерело до слабомінералізованих з хлоридно-натрієво-кальцієво-магнієвим вмістом та можливо використовувалась як питне. Відкрите воно було, ймовірно, десь  в кінці 30-х років ХХ ст. та назване в честь дружини довголітнього власника курорту Раймунда Яроша – Емми.  Це джерело також вже не використовується на курорті, а вода витікає в річку Воротище.

Джерело №5 «Емма», 13.11.2018
Джерело №5 «Емма», 13.11.2018

Краєзнавча група побувала і в  місцевості, де знаходяться поклади трускавецької боровини залозистої, яку з успіхом використовували в курортній практиці з 1863 року та для лікування якою були спеціально збудовані ванни-приміщення (лазнички).

Поклади боровини (залозистої), 13.11.2018
Поклади боровини (залозистої), 13.11.2018

Заслуга в дослідженні трускавецької боровини та її застосуванню в лікувальній практиці належить австрійському лікарю Гейстленнеру.  Перед тим як потрапити до ванн, боровина проходила систему спеціальних приготувань. Це робилося для того, щоб перетворити важкорозчинні мінеральні сполуки у більш легкі і корисні для здоров’я людини. Видобуту боровину декілька раз перекопували, а коли вона тверднула і скрушилася, її сушили, пересівали і очищали від грудок, аж потім її доправляли на зберігання в склади водолікарні. Суху боровину вимішували з солено-сірчаною мінеральною водою, до різних консистенцій. Боровиною успішно лікували суглоби, ревматизм, артрит, анемію, жіночі хвороби та навіть позбавляння від зайвої ваги. Крім цього її можна було придбати в аптеці курорту і за рецептом готувати лікувальні ванни в домашніх умовах. В кінці 40-х років ХХ ст. боровинні (торф’яні)  ванни замінили озокеритними…

Лазнички (ванни) для приймання боровинних купелей, поч. ХХ ст.
Лазнички (ванни) для приймання боровинних купелей, поч. ХХ ст.

Лісову місцевість, що так багата на лікувальні чинники, ще сто років тому називали «Лісом Яроша», проходив активний відпочинок відпочивальників курорту. Ще в середині ХІХ ст., поряд з бальнеологічним лікуванням, відпочивальникам пропонувалося прогулянкове оздоровлення у формі пішохідних мандрівок або гужовим транспортом околицями тодішнього Трускавця, і не будь-куди, а до цілющих джерел, шляхи до яких облагороджувалися тодішньою курортною владою. З центру курортного парку до цієї місцевості повз цілющих джерел було прокладено прогулянкову алею, сліди від якої можна спостерігати і сьогодні… Маршрути також пролягали до місцевостей Городище, Боберня, Липки, Помірки, Орів…

«Ліс Яроша», прогулянкова алея, 13.11.2018
«Ліс Яроша», прогулянкова алея, 13.11.2018

Споглядати на  ці природні багатства чи залишки від них, нам вдалося власними очима, порівнюючи та оцінюючи… Якими ж все таки багатствами володіє трускавецька земля!

Список літератури:

Dr. Tadeushz Praschil. Truskawiec. Zaklad zdrojowo-kapielowy w Galicyi.- Drogobygz, 1909., c.30-32

Dr. Tadeushz Praschil. Truskawiec w roky 1904.- Lwow, 1904., c.8

Глухенький Т. Т., Марков И. И., Візір Д. И. Курорт Трускавец и его лечебные факторы. -Київ, 1958, c.24, с.30

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here