… І тільки, бо трускавка (в літературній мові – полуниця) насправді прямого стосунку до походження назви міста Трускавця не має, хоча ця версія є дуже природною і смачною, а також дуже прийнятною у творчості.
Окремий сорт лісової суниці, яка мала розміри плодів більші, аніж у європейських видів цієї культури і з часом культивувалася в полуницю (місцевий діалект – трускавка) в Європу було завезено тільки у 1714 році з Чилі (Південна Америка) французьким морським офіцером А. Фрезьє, хоча слов’янські народи пізнали цю лісову ягоду ще в Ранньому Середньовіччі.
На той час Трускавець як поселення вже існувало зі сформовано назвою – Трушкавєц чи Трускавєц, про що свідчать письмові джерела. Версії про походження назви “Трускавець” від “трускавки” довгий час дотримувались дописувачі з історії Трускавця, польського періоду в тому числі та особливо її поширювали екскурсоводи радянського періоду, бо вона насправді гарно сприймалася, була достатньо простою і доступною. Однак по сьогоднішній день серед колишніх та сучасних дослідників історії Трускавця немає одностайності в питанні походження назви міста-курорту.
Одна з найбільш вірогідних версій, яку пропагували директор Львівського історичного архіву, трускавчанин Орест Мацюк та львівський історик Ярослав Ісаєвич опирається на те, що “Трускавець” – ополячена відприсвійна назва місцевості Трушковичі, яка в свою чергу взяла початок від старослов’янського імені Трушко, мабуть одного із перших поселенців у цій місцевості. В давніх документах назва села зустрічається як Трушкович, Трушкавич, Трушковиця, Трушковєц, Трушкавєц і в кін. ХVII ст. як Трускавєц, в українському варіанті – ТрУскавець. В результаті переговорного процесу купівлі-продажу в 1469-1471 роках, довготривалі власники маєтку брати Іван та Станіслав Коритки передають право пожиттєвої оренди на королівське село «Трушкович» двом шляхтичам із сусідніх сіл, Гнатові з Тустанович та Андрієві з Любенич (Любинців). Трускавець також згадується в інвентарі коронного архіву Яна Замойського, складеного в Галичі 29 червня 1427 року, де подається перелік шляхти різних руських (галицьких) повітів, і де згадується Станіслав Коритко, як власник маєтку «Трушкович» в Перемишльському повіті.
Цікавою видається версія про те, що Трускавець походить від литовського слова «друска», і в перекладі українською означає «топка кухонної солі». Ця версія ніби і має прямий стосунок до солеварного промислу, яким займалося місцеве населення протягом декількох століть, та вона не приймається, як вірогідна, через відсутність письмового підтвердження, як і багато інших. Описувач історії Трускавця, наш земляк отець Олекса Пристай схильний дотримуватись версії, що назва походить від різновиду місцевих черешневих дерев – «хруставок», плоди яких які б не були дозрілі, хрустіли при поїданні, звідси «Хруставець» – «Трускавець». Не виключеною також є можливість походження назви від різновиду маку, який знаходимо в «Довіднику рідкісних рослин», з аналогічною назвою – «трускавець». Цвітіння макових долин в цій чудодійній місцині могло також принести поселенню і відповідну назву?!.
Досліджуючи історію перебування на території Дрогобиччини хорватів, аланів та їхніх етнокультур, краєзнавець та викладач слов’янських мов і літератури ДДПУ ім. І. Франка Євген Мельник прийшов до свого логічного висновку про походження назви «Трускавець». Використовуючи методику відомого словенського дослідника Матея Бора, він розклав слово на частини, кожна з яких щось означає: «Т-рус-к-авець», де “Т” – це залишок доінєвропейського іменного префікса, який у слов’янських мовах зберігся у деяких власних назвах, що означає “той”; частина «рус» – це прикметник, який часто додається до назви українських сіл, де проживали русичі, які знаходять поряд з іншими селами, заселеними іншими народами; “к” – прикметниковий суфікс; частина «авець» – похідне від слова «обич», яке в свою чергу походить від праслов’янського «бути» (укр. обістя, обитель) тобто поселення і означає не процес поселення на якійсь території, а віковічне існування на даній території. Разом з цим він стверджує, що Трускавець, як населений пункт існує з кінця ІІІ ст. до н.е., коли припинилася ворожнеча хорватів з русинами і розпочався довготривалий процес асиміляції, тобто формування народу, який в ХІ ст. називався русинами, а згодом галичанами.
А можливо до появи білих хорватів територію сучасного Трускавця заселяли інші племена, зокрема етруски, які відійшли у гірську місцевість з появою войовничих хорватів. Звідси і версія про походження назви “Трускавець” від назви етногрупи “етруски”, яку висуває Ліпописець В’ячеслав з Дрогобича і яка також має право на існування при детально обґрунтованому історичному дослідженні.
На сьогодні питання походження назви міста Трускавця залишається відкритим і чекає на своїх дослідників, яким можливо в майбутньому допоможуть ще й археологічні розвідки в цій місцевості, яких на жаль до цього часу не проводилось.
Галина Коваль,
директор музею міста-курорту Трускавця
