Творчість без стратегії називається мистецтвом.
Творчість зі стратегією називається рекламою.
Д.Річардс
Розвиток реклами проходив тривалий період від протореклами до сучасних видів рекламної інформації та відбувався разом зі зміною суспільних відносин. Текстова реклама в українській пресі з’являється в середині ХVIII столітті у Галичині, відповідно мова реклами починає розвиватися в традиціях та потребах медіаресурсу. У періодичних друкованих виданнях того часу активно друкується реклама, розширюється її тематичне коло, соціальне та мистецьке спрямування рекламного повідомлення.
Зважаючи на те, що в ХІХ столітті в індустрії відпочинку популярними стають різноманітні подорожі, то в рекламі розвивається новий напрямок, що активно пропагує туризм. Основними чинниками розвитку туризму в світі були: стрімкий розвиток науково-технічного прогресу (вдосконалювалися традиційні та з’явилися нові види транспорту і зв’язку); інтенсивне освоєння світового географічного простору; збільшення добробуту; підвищення культурного рівня населення. В другій половині ХІХ століття з’явилися перші бюро подорожей, одним із завдань яких була організація туристичних поїздок, в чому допомагала грамотна реклама.
Курортно-лікувальний туризм був одним з пріоритетних напрямків розвитку внутрішнього та іноземного туризму. В Україні санаторно-курортна справа є одним з найдавніших видів рекреації. Здавна відомі кліматичні курорти Південного узбережжя Криму, бальнеологічні курорти Передкарпаття та Закарпаття, Поділля та Полтавщини. Перші заклади в Україні, які почали функціонувати, використовуючи мінеральну воду для лікування виникли у Шклі (1576), Саках (1799), Одесі (1829) і, звісно, у Трускавці (1827). Хоча про цілющі води у Трускавці вже було відомо набагато раніше. У 1578 році польський королівський лікар Войцех Очко в книзі «Цепліне» сповістив про наявність лікувальних вод, згодом про лікування у Трускавці писав Габріель Жончинський в підручнику «Натуральна історія…» (1721). Прекрасною рекламою слугували усні перекази оздоровлених у Трускавці людей, що швидко поширювались між потенційними пацієнтами.
Ще до того часу, коли почали створювати спеціальну текстову рекламу Трускавець популяризували в різноманітних наукових працях. Так, у 1815 році Кароль Шиндлер у своїй роботі з геогнозії Карпат згадує про трускавецькі сірчані купальні з добрими лікувальними властивостями. Важливою була робота Теодора Торосевича, львівського фармацевта, хіміка, дослідника мінеральних джерел, який зробив вагомий внесок у фізико-хімічне дослідження та популяризацію трускавецьких вод в цілому ряді своїх наукових праць. Варто згадати і про розвиток гірничої справи та відкриття шахт у Трускавці, що розпочалось з 1810 року, яке позитивно вплинуло на поширення відомостей про трускавецькі джерела і купальні та спричинилося до зростання кількості пацієнтів.
У туризмі ХІХ століття, як і в попередню епоху, законодавцями моди часто були письменники, вони рекламували подорожі та ті місця, які особисто відвідали. Наприклад, Іван Франко часто відвідував Трускавець, і у творі «Лель і Полель» передав своє захоплення цією місциною такою фразою: «Золотодайна Колхіда на благословенному Підгір’ї». Це слугувало прекрасною художньою рекламою Трускавця. В цьому контексті виринає ім’я відомого трускавчанина о.Олекси Пристая, що видав книгу спогадів «З Трускавця у світ хмародерів», займаючись у США місіонерською діяльністю. Це видання стало важливим внеском в популяризацію Трускавця, адже знаємо, що місіонери постачали науковців та бізнесменів цінною інформацією про різноманітні особливості місцевостей, в яких вони жили. Багатьом мандрівникам стала у пригоді допомога місіонерів.
Повертаючись до текстових реклам, які активно поширювались на межі ХІХ – ХХ століть, то в них спостерігається еволюція мови і стилю текстів, з одного боку, помітне намагання передати інформацію якомога чіткіше і зрозуміліше; з іншого боку, є тенденція до створення оригінальних та яскравих текстів. Часто зустрічались ввічливі звертання із перебільшеною покірністю, дедалі більше використовували слова: «найкраще», «новий», «особливо вигідні умови» тощо. Трансформація та розвиток текстів реклами в Україні безпосередньо пов’язані з соціально-економічними та політичними змінами. Зроблений рекламний продукт розміщували в періодичних видання, в різних путівниках та книгах.
У Трускавці рекламні оголошення інформували про різноманітні магазини, про фотостудії, пансіонати та готелі, про переваги проживання в тій, чи іншій віллі.
Конкуренція у різних сферах обслуговування була високою, тому часом поширювали різну антирекламу. Так було із віллою «Яніна» (власниця Яніна Новаковська), відпочинок в ній у свій час був найдорожчим на курорті, через що конкуренти випустили листівки з карикатурами.
Рекламна діяльність набирала нових обертів, вирізнялась розмаїттям форм, жанрів та засобів презентації. Хвилювала та бентежила, викликала захоплення або обурення, важливим було те, щоб вона залишалась ефективною. В рекламній індустрії цінним було і тепер є вміння за допомогою друкарського слова показати рекламний об’єкт особою, тому в цій статті не буде традиційного завершення, натомість пропоную вашій увазі рекламу про Трускавець як про особу.
Трускавець… Вродливий юнак із перспективним майбутнім та строкатим минулим. У ньому відчувається внутрішня сила натури. Легко і приємно з ним. У нього поважне та доброзичливе ставлення до людей і до всього живого. Співпереживає, вміє слухати, і ти впевнений, що твої секрети не стануть надбанням усього світу.
Він має витончені манери. Є великодушним і щирим, століттями ділиться своїми багатствами. Щасливий, коли є для кого існувати і дарувати своє тепло.
Трускавець гостинний і тактовний. Він харизматичний поліглот, який відкритий для нового. Це впевнений у собі лідер.
Трускавець, в його серці живе «Нафтуся».
Марія Курищук, науковий працівник музею міста-курорту Трускавця
ЛІТЕРАТУРА
Іванова І. Україномовна реклама в Україні (кінець ХІХ – початок ХХ століття).//Молодий вчений. – 2017, №2
Коваль Г. Трускавець. Погляд крізь віки. – Львів, 2014
Лоренц Т. Трускавець у 1461-1936 роках. Історичний нарис. – Львів: Кальварія, 2017
Любіцева О. Розвиток курортної справи в Україні.// Міжнародна науково-практична конференція, КНУКІМ, 4-6 червня 2004
