1936 року в урочищі Помірки курортна влада Трускавця започаткувала нове виробництво лікувальної солі «Барбара», зініційоване власником АС “Трускавецькі джерела” доктором Раймундом Ярошем. Приватну справу з виготовлення сухої кристалізованої солі заснували на базі джерела гіркої води високої мінералізації, виявленого ще в 1912 році на місці старої озокеритної шахти глибиною 55 метрів та названого «Барбара» (ім’я богині – покровительки шахт і шахтарів). Воду з цього джерела, яка являла собою насичений соляний розчин з домішками соди, магнію та вапна тощо, не можна було використовувати в первинному вигляді. Тому винайдений спеціалістами спосіб натуральної кристалізації дозволяв отримати з неї майже хімічно чистий сульфат натрію, який після розбавлення водою в різних пропорціях, можна спокійно використовувати для лікування шлунково-кишкових хворіб. Як зазначали курортні лікарі, зокрема доктор Прошовський, гірка вода «Барбара» в будь-якій ефективній концентрації, буде необхідно корисною добавкою до «Нафтусі» під час лікування в Трускавці, а також при спеціальному лікуванні деяких захворювань кишківника.

Над джерелом збудували споруду, всередині його облаштували дерев’яним зрубом у формі квадрата та встановили помпу для викачування води. Поряд було встановлено резервуар для води, сушарня та склад для солі, тим самим укомплектовано виробництво сухої солі «Барбара». Спосіб отримання кристалічної солі проходив у такому порядку: у неглибокі дерев’яні піддони наливалася вода з джерела і залишалася для випаровування на повітрі. Сульфат натрію, що викристалізувався, сушився у спеціальній сушарні, вода ж випаровується під час її нагрівання у котлі. Готова кристалізована сіль фасувалася в скляні банки та реалізовувалась на курорті. Як упаковану собі придбати додому, так і розведену «Барбару» певної концентрації (від 2, 5 до 15%, як теплу так і холодну), відпочивальники мали змогу пити у прогулянковій галереї біля джерела «Марія».

З часу заснування заводу мінеральних вод у 1962 році, в його складі функціонував цех по виготовленню лікувальної солі «Барбара» старим способом «кристалізації», який був започаткований ще в 1936 році. Джерело продовжувало продукувало гірку воду високої мінералізації, з якої виготовляли суху кристалізовану сіль. Відновлене виробництво та реалізація солі велася через аптечну мережу, і в 1965-1972 роках її збут сягав 200 тис. банок в місяць (20 тонн).

З часом через недостатній дебіт води з джерела на Помірках виробництво солі «Барбара» припинили. Для отримання потрібного продукту почали використовувати ропу, яку видобували із свердловини поблизу села Бистрий (громада села Доброгостів) теперішньої Трускавецької територіальної громади. До 2002 року цех із випуску натуральної лікувальної солі «Барбара» перебував на реконструкції. В 2003 році при реорганізованому заводі у ЗАТ фірма «Т.С.Б.» цех по виготовленню лікувальної солі знову був відновлений, який розмістили на окремій ділянці від заводу.

Виготовляють суху сіль із високо мінералізованого хлоридо-сульфатно-натрієвого розсолу з мінералізацією 400 г/м3. Таку лікувальну сіль рекомендують при захворюваннях печінки, нервової системи та хворобах опорно-рухового апарату. Даний продукт є унікальним по своїх властивостях, аналогом якого були тільки солі Карлових Вар. На сьогодні виробництво лікувальної солі «Барбара» провадить окремо діюче від заводу підприємство ТзОВ «НС ПРО», засноване в 2024 році. В сучасному дизайні упакована сіль “Барбара” призначається як для внутрішнього лікування, так і для використання у ванних процедурах.

Автор директор музею міста-курорту Трускавця Галина КОВАЛЬ
Список використаної літератури:
Коваль Галина. Трускавець. Погляд крізь віки, – Львів, 2014
Лоренс Тадеуш. Трускавець у 1461-1936 роках. Історичний нарис, – Вроцлав-Львів, 2017
Proszowski W. Nowoodkryte zrodlo wody gorzkiej “Barbara” w Truskawcu// Jednodniowka Truskawiecka, – Truskawiec, 1936