Музей фотографії Львова у Трускавці

159
Юліан Дорош (1909-1982), друга половина 1920-х рр. (зі сайту http://esu.com.ua)
Юліан Дорош (1909-1982), друга половина 1920-х рр. (зі сайту http://esu.com.ua)

 

16 жовтня 2020 року о 16.00, у музеї міста-курорту Трускавця відбудеться відкриття фотовиставки «Юліан Дорош: краса рідного краю» та перегляд першого українського фільму в Галичині під назвою «До джерел народної творчості», авторства Юліана Дороша. Проект презентуватиме львовознавець, фотомитець, засновник порталу «Фотографїї Старого Львова» та Музею фотографії Роман Метельський.

Перша шпальта числа 7–8 журналу «Світло й Тінь» за 1933 р. зі статтею Юліана Дороша
Перша шпальта числа 7–8 журналу «Світло й Тінь» за 1933 р. зі статтею Юліана Дороша

Юліан Дорош справедливо вважається одним із найяскравіших українських фотомитців міжвоєнного Львова. Світливством захопився ще у гімназії і з того часу вже не випускав фотокамеру з рук – юнацьке захоплення врешті стало справою життя. Сьогодні його ім’я вже більш відоме львів’янам – він знаний як режисер й оператор першого повнометражного українського фільму в Галичині та невтомний ентузіаст розвитку національного кінематографу на західноукраїнських землях.
Юліан Дорош є автором першого в Галичині україномовного підручника із фотосправи і його справедливо називають засновником професійного національного кіно на західноукраїнських землях. Як митець, він не боявся експериментувати зі світлом і ракурсами, однак найкраще почувався в етнографічній фотографії…

Юліан Дорош – шеф прес-квартири «Пласту», 1920-ті рр. (Галицька брама. – 2009. – № 6)
Юліан Дорош – шеф прес-квартири «Пласту», 1920-ті рр. (Галицька брама. – 2009. – № 6)

Загалом творчий доробок Юліана Дороша становить понад 12 тисяч унікальних кадрів, що відображають народне мистецтво Галичини, мають науково-пізнавальне і виховне значення, є загальнонаціональним надбанням. Його фотографії публікувалися в працях з археології, етнографії та народного мистецтва. Забуті імена, і не тільки фотографії чи кінематографу, повертаються до Львова завдяки старанням таких людей як Роман Метельський. Знамениті люди Львова знову у Трускавці.

 

3 КОМЕНТАРІ

  1. Громадським транспортом До залізничного вокзалу Трускавця поїздом, електропоїздом Львів–Трускавець або автобусом зі Львова (віправляється від головного залізничного вокзалу). Музей знаходиться в центрі міста. Детальніша інформація про громадський транспорт. Автомобілем Трасою Київ–Львів–Чоп до села Пісочне, на світлофорі повернути на трасу Пісочне–Борислав і їхати до міста Трускавець. Музей знаходиться в центрі міста. Один з основних принципів роботи каталогу Карпати.інфо полягає в тому, що вся інформація про відпочинок в Карпатах регулярно перевіряється нашими працівниками. Необхідні зміни вносяться на сайт протягом 1-2 робчих днів.

  2. Громадським транспортом До залізничного вокзалу Трускавця поїздом, електропоїздом Львів–Трускавець або автобусом зі Львова (віправляється від головного залізничного вокзалу). Музей знаходиться в центрі міста. Детальніша інформація про громадський транспорт. Автомобілем Трасою Київ–Львів–Чоп до села Пісочне, на світлофорі повернути на трасу Пісочне–Борислав і їхати до міста Трускавець. Музей знаходиться в центрі міста. Один з основних принципів роботи каталогу Карпати.інфо полягає в тому, що вся інформація про відпочинок в Карпатах регулярно перевіряється нашими працівниками. Необхідні зміни вносяться на сайт протягом 1-2 робочих днів.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here