Я відпочивальниця, або як кажуть місцеві люди – кураційниця. Маючи потребу в оздоровленні свого організму, прибула в Трускавець у серпні 1901 року. Впровадження у 1873 році прямого залізничного сполучення зі Львова в Дрогобич, зробило комфортнішими умови моєї поїздки, а з Дрогобича я, сидячи у фіакрі та спостерігаючи за пишністю тутешніх лісів, дісталась до Трускавця.
В час свого перебування на курорті я оселилась у нововідкритій віллі «Saryusz», яку вже назвали справжньою перлиною курортної Долини. Вілла вишукана ззовні та всередині, все у ній зроблено так, щоб гості відчували домашній затишок.
Власниця вілли, пані Розвадовська, розповіла мені, що тепер орендарем курорту є інженер Юзеф Вичинський, який разом зі своїми партнерами д-ром Зеноном Пельчарем, п. Мізерським та п. Барончем відповідально виконують свою роботу, комплексно розвиваючи курорт. За кілька років їхнього управління відбувся ряд змін, які я побачила, відвідуючи заклади курорту та гуляючи парком.
В перші дні моїх відвідин Трускавця, я зауважила, що багато курортних віл, а також кіоски, надкаптажні будиночки, альтанки та прогулянкові галереї, споруджені в стилі «модерн», що створює одну архітектурну композицію. Мені захотілось стати художницею, щоб зберегти на полотні цю майстерність будівничих та гармонійне поєднання курортної забудови із природою.
Головними лікарями цього курортного сезону є Зенон Пельчар та Едвард Кшижановський. Обоє надають кваліфіковану допомогу, їхній індивідуальний підхід до пацієнта дає впевненості в тому, що твоє перебування у Трускавці буде максимально корисним для організму. Отож, дотримуючись приписів лікаря, я тепер щоденно працюю над відновленням свого здоров’я, а ключовим елементом цього процесу є проходження курсу питного лікування. Мандруючи від одного джерела мінеральної води до іншого, маю змогу виконати ще одну рекомендацію лікаря про часті прогулянки стежками теренкурів.
Важливо не пропускати процедури у водолікарні, адже для ванн там використовують природний розсіл мінеральної води з джерела «Фердинанд» та сірчану воду з джерела «Едвард». Я, до речі, відвідала і грязьові купальні. Очікуючи своєї процедури з лікувальними грязями, скористалась своїм правом бути присутньою під час приготування ванни. Грязь нагрівалася у котлах за допомогою пари, а звідти, вже готову, у ваннах на колесах, її доставляли до купалень. Мені подобаються такі процедури, позаяк це приємний і безболісний метод лікування, після них я відчуваю глибоке розслаблення.
А ще я вирішила в наступному курортному сезоні приїхати у Трускавець разом із сестрою, адже тут є інгаляційний павільйон, де лікують верхні дихальні органи; після відвідин цього інгаляторію їй не прийдеться їхати на курорт Райхенгаль.
Пам’ятаючи про зв’язок фізичного та психологічного здоров’я, не потрібно нехтувати розвагами, які пропонує курорт. Тут можна обрати мандрівки у цікаві місцини краю, можна слухати концерти оркестру в музичному павільйоні або спів птахів у парку.
Беручи до уваги те, що віднедавна я належу до елітарного «Трускавецького клубу», що займається організацією культурного та спортивного дозвілля, то значну частину свого вільного часу я проводжу у концертних і танцювальних залах. А зважаючи на те, що серед нових друзів-відпочивальників є спортсмени, то часто доводилось бути вболівальницею на спортивних розвагах.
Одним із моїх улюблених місць для відпочинку є ресторан при алеї, що веде до джерела «Нафтуся». По периметру його оточує прикрашена різьбою галерея, тут можна на певний час поринути у світські розмови, уникаючи теми здоров’я, хоча це не завжди вдається. 
А тепер, сидячи на балконі вілли «Saryusz» із горнятком кави, споглядаю за курортною публікою і важко мені одним словом описати свої враження. Це той випадок, коли потрібно не один світанок зустріти у цій місцині, щоб сповна відчути її строкату атмосферу. В одному можете бути впевнені, плануючи відпочинок у Трускавці, – вас тут чекають.
Автор Марія Курищук, науковий працівник Музею міста-курорту Трускавця
