Філософія буття від львівських митців…

558
Світлина Богдана Тихолоза
Світлина Богдана Тихолоза

4 квітня 2019 року о 16 годині,  у музеї міста-курорту Трускавця відбудеться презентація спільного творчого проекту Богдана Тихолоза та Віктора Мельника «Перехресні стежки». Відкриття проекту відбувається за підтримки Центру сприяння і розвитку програм та проектів ЮНЕСКО у Львівській області та міжнародного мистецького об’єднання Art Media Holding – Civitas LEOPOLIS.  Це вже не перші виставки у творчому доробку авторів, проте перший спільний проект у багаторічній творчості художника Віктора Мельника та франкознавця Богдана Тихолоза.

Частина проекту представлена мистецькими роботами художника-графіка Віктора Мельника, створення яких було навіяно Франкіаною, яка торкнула  душу художника ще у студентські роки. Однак поштовхом до інтерпретації літературного доробку Івана Франка стали тексти, що увійшли до  книги літературознавця Богдана Тихолоза «Психодрама Івана Франка».

Графічна робота Віктора Мельника
Графічна робота Віктора Мельника

Для графіки Віктора Мельника характерний візуальний контраст – форми, лінії, фактури, гри світла та тіней, білого-чорного, який підсвідомо відчитується і на емоційно-чуттєвому рівні. Контрастне співвідношення «маленької людини» та величного Всесвіту спонукає до роздумів над буттям. Пронизані тривогою, тугою, стражданням твори водночас залишають віру у Світло. Таке трактування значною мірою викристалізовує авторський стиль, упізнаваний з-поміж інших графіків-франкіаністів. Через призму особистісного графічного світосприйняття Віктора Мельника  глядач має нагоду поринути у власний макрокосмос, вступивши в індивідуальний інтелектуально-емоційний діалог з майстрами слова і пензля.

Світлина Богдана Тихолоза
Світлина Богдана Тихолоза

Інша частина проекту презентує мистецькі світлини Богдана Тихолоза  у авторському фотопроекті «СВІТЛО НА ПАВУТИНЦІ. Те, що мене тримає». І  це ще одна грань творчої особистості Богдана Тихолоза, відомого франкознавця, літературознавця, публіциста, блогера, директора Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка. Його роботи це філософський погляд на тонке мереживо буття крізь обʼєктив фотоапарату і плетиво павутини, яка стає наскрізною метафорою виставки.      «Павутина – це пастка. Тенета спокус і випробувань, якими ловить нас – і не безуспішно! – світ. Заплутує. Полонить. Випробовує на міцність. Іноді убиває.
І водночас павутина – це мережа. Те, що єднає нас з іншими людьми. Звʼязок, контакт, комунікація. Те, що усіх нас тримає при купі. Те, що мене тримає», ‒ розкриває символічний зміст творчого задуму автор.   Дві серії світлин, презентовані на виставці, розкривають різні та водночас взаємодоповнюючі образи «павутини буття»: «чорно-білу», лаконічно-монохромну, певною мірою аскетичну, і «повноколірну», сповнену жаги життя і  різноманіття барв. А ще, павутина – це мереживо?! (від музею)

Буде на що подивитись і над чим задуматись…

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here