У сучасному світі музей постає перед людьми зовсім в іншому світлі, аніж декілька років тому. Технічний та технологічний прогреси останнього десятиліття змінили музей, реформували його та осучаснили. Донедавна, при уявленні людиною такої структури як музей, виникала картинка, де сидить бабуся і наказово спостерігає, щоб відвідувач не наблизився до експонатів, які пропонуються на виставці уже багато років і які давно втратили актуальність. Зараз же, все зовсім по-іншому. Музей пропонує безліч атракцій своєму споживачу, дозволяє не лише наблизитися до предметів історично-культурної цінності, а й доторкнутися, детально вивчити та, навіть, створити самому частину історії. Що ж, давайте ближче ознайомимося, що ж являє собою зараз музей та яка його комунікаційна політика. Для початку, розберемося, що ж таке «комунікаційна політика» з точки зору менеджменту. Маркетингова комунікаційна політика (маркетингова політика комунікацій) – перспективний курс дій фірми, спрямований на забезпечення взаємодії з усіма суб’єктами маркетингової системи з метою задоволення потреб споживачів і отримання прибутку. Комунікаційна політика охоплює і міжособову, і безособову комунікацію. У процесі формування персоналу, його мотивування, навчання, роботи з потенційними споживачами, контролі результатів відбуваються міжособові комунікації. А процес просування товару пов’язаний і з міжособовими комунікаціями (наприклад, під час персонального продажу), і з безособовими, прикладом яких може бути рекламна комунікація. Маркетингові комунікації, а відповідно і цілі маркетингової комунікаційної політики, можна поділити на дві групи:
– комунікації з метою створення товарів, які користуватимуться попитом на ринку;
– комунікації з метою просування товару. Комунікаційні засоби, які для цього використовують: реклама, стимулювання збуту, персональний продаж, паб-лік рилейшнз, прямий маркетинг, спонсорство, виставки, інтегрована маркетингова комунікація
У першому випадку комунікаційні зв’язки зі споживачами, посередниками, іншими суб’єктами процесу маркетингової комунікації мають на меті пошук ідей нового товару, перевірку концепції, тестування нового товару, виведення його на ринок, забезпечення комерційного успіху товару; у другому – маркетингова комунікація розглядається в контексті просування товарів. Отже, маркетингова комунікаційна політика – це комплекс заходів, яким користується підприємство для інформування, переконання чи нагадування споживачам про свої товари чи послуги. Основним з «китів» комунікаційної політики є просування. Просування – створення і підтримування постійних зв’язків між фірмою і ринком з метою активізації продажу товарів і формування позитивного іміджу шляхом інформування, переконування та нагадування про свою діяльність. Основними елементами комплексу просування (комплексу маркетингових комунікацій або комунікаційного міксу) є:
- реклама – будь-яка платна форма неперсонального представлення і просування товару, послуг, ідей через засоби масової інформації, а також з використанням прямого маркетингу;
- стимулювання збуту – форма просування товарів шляхом короткострокового використання стимулів з метою заохочення споживачів і посередників до здійснення купівлі;
- персональний продаж – вид просування, який передбачає особистий контакт продавця з одним або кількома покупцями з метою продажу товару та налагодження тривалих стосунків з клієнтами;
- паблік рилейшнз (ПР), або зв’язки з громадськістю -діяльність, спрямована на формування і підтримку сприятливого іміджу фірми через налагодження стосунків між організацією та різноманітними контактними аудиторіями, ініціювання самою фірмою поширення інформації про товари, ідеї, послуги, яка подається як новина, а також запобігання та усунення небажаних чуток і дій, які можуть зашкодити діяльності фірми;
- прямий маркетинг (директ-маркетинг) – безпосереднє спілкування продавця/виробника з кінцевим покупцем, розраховане на певну реакцію шляхом використання різноманітних засобів комунікацій (телефон, телебачення, реклама в Internet, каталоги).
Цими засобами просування не вичерпуються всі його елементи. До синтетичних засобів можна віднести
- спонсорство;
- oбрендинг;
- інтегровані маркетингові комунікації в місцях продажу.
Кожен із зазначених елементів комплексу просування за своєю суттю є засобом комунікації. Що ж, комунікаційна політика музею використовує усі вище згадані засади, які пропонує менеджмент. Музей у сучасному світі, це ніщо інше, як прямий зв’язок споживача із мистецтвом, це синтез думок суспільства та надбань культурно-історичного підгрунтя. На мою думку, комунікаційна політика музею, насамперед спрямована на те, щоб відвідувач максимально багато знав про діяльність музею, бажав прийти та приєднатися до нього та прийти ще раз, привівши з собою друзів та рідних. Що ж, на основі опрацьованої інформації про комунікативну політику музею, я склала план-стратегію для активного зв’язку та отримання фідбеку від відвідувачів. На 2021 рік актуальними та доцільними будуть наступні пункти:
- формування музею, зорієнтованого на відвідувача, який пропонує різноманітний освітній досвід для різних цільових аудиторій;
- розширення сфери діяльності шляхом розробки нових додаткових послуг (інформаційних, освітніх, розважальних тощо);
- створення креативного музейного продукту, створення оригінальної сувенірної продукції;
- еволюція головних музейних засад – від збереження колекцій до подання інформації та освітньої діяльності, від пасивного споглядання до безпосередньої участі;
- втілення розробок новітніх музейних послуг у практику;
- збільшення кількості відвідувачів, розширення аудиторії музею;
- втілення програми з розширення експозиційних площ, оновлення постійної експозиції;
- інтеграція маркетингових програм із суміжними організаціями та установами (туристичні агенції, компанії з надання послуг перевезення та ін.).
- залучення молодих та прогресивних митців України та світу.
- створення виставок та проектів, котрі відображають дійсність в теперішньому часі у зв’язку з певними важливими подіями.
- тренінги, майстер-класи, та воркшопи на різні тематики для різних цільових та вікових категорій відвідувачів.
- створення гідного онлайн музею, ЗD екскурсій та прогресивного сайту
- реклама та активна діяльність у соціальних мережах, створення онлайн контенту, залучення СММ та PR менеджерів.
- активний пошук та залучення фандрайзингу.
- створення таких акцій як «Друг музею» та «День відкритих дверей»
Список використаної літератури:
Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. — Київ: Лібра, 2002. — 705 с.
Коленько С. Г. Менеджмент в сфере культуры и искусства: учебник и практикум для академического бакалаврата. Люберцы: Юрайт, 2016. 370 с.
Гагоорт Гіп. Менеджмент мистецтва. Підприємницький стиль / переклав з англ. Богдан Шумилович. Львів: Літопис, 2008. 360с
Кольбер Ф. Маркетинг у сфері культури та мистецтв / переклад з англ. Святослава Яринича. Львів: Кальварія, 2004. 240 с.
Василина Кріль, студентка ІІІ курсу, ф-ту музеєзнавства, ЗП Львівської філії КНУКіМ
