Історичний центр сучасного Трускавця колись називали Долиною. Тут завжди вирувало активне курортне життя. У східній частині Долини, яку перетинав «цісарський» гостинець чи Головний тракт курорту, була «довга і чепурна палатка з годинником, уміщеним на вежі». Так відомий нам земляк о. Олекса Пристай у своїх мемуарах «З Трускавця у світ хмародерів» називав головну будівлю курорту, яка найімовірніше була збудована в І-му періоді архітектурної забудови курорту, і містила у собі класицистичний архітектурний стиль. Вже на літографії 1873 року невідомого нам автора вона була зображена.
З того часу і до кінця ХІХ ст. в цій будівлі знаходилося канцелярія курорту, простора центральна кімната, яку називали «купелевою салею», служила гостям на різні збори, товариські забави, концерти, балі тощо. Решта кімнат у цій будівлі – це були помешкання для курортних гостей. Окрім того там знаходився ресторан, з якого розносилися ароматні і незнані сільському населенню запахИ, а перед будівлею був гарний водотриск (фонтан).
Реорганізовуючи оздоровницю та форми її роботи в кінці ХІХ ст., курортна влада вирішила чітко окреслити функції цієї будівлі, назвавши його «Товариським Закладом», що мав стати центром організації дозвілля для відпочивальників та їхнього зближення з місцевими жителями, але звісно відповідного рівня. На фасаді будинку були встановлені дві великі букви «Z» і «T», що означали «Заклад Товариський» та працював до 1939 року.
Організацією культурного та спортивного дозвілля мало зайнятись елітарне зібрання-клуб, під контроль якого переходив «Товариський заклад», разом із рестораном, концертним і танцювальним залами, кімнатами для спортивних розваг (більярд, настільний теніс, боулінг, казино) та іншим інвентарем.
Реєстрація зібрання, яке отримало назву «Трускавецький клуб» та затвердження Статуту відбулося у Львівському намісництві 12 червня 1894 року за підписами семи засновників.
Керівництво Клубу здійснювали вибраний Комітет та Загальні Збори членів. Комітет в свою чергу обирав Президента, його заступника, секретаря, касира та господаря.
При вступі до Клубу члени вносили встановлені грошові внески, які Комітет призначав для реалізації різних видів діяльності клубу. А це були екскурсії (ближні маршрути), лекції, концерти, різноманітні вечірки, спортивні забави, фестини тощо.
Клуб мав у своїй власності меблі, спортивний інвентар для різних ігор, книги, журнали, газети та різні подарунки, які отримували від приватних осіб, меценатів або членів клубу.
Членами клубу ставали дорослі люди, відповідного рівня інтелігенції та виховання, крім цього тільки за рекомендацією одного із вже діючих членів. Члени Клубу отримували картки клубу для пільгового користування послугами Клубу. Керівництво Трускавецького Клубу займалося організацією концертів відомих співаків та музикантів естрадного і класичного напрямків, театральних постановок відомих акторів Європи. В 1920 –х роках у будівлі Товариського Закладу був встановлений радіоприймач, де відпочивальники мали можливість слухати новини з Європи та концерти класичної музики.
В 1940-х роках у приміщенні Клубу працював тільки ресторан. Будівля була знесена через будівництво нової водолікарні, якої також сьогодні вже не існує…
Галина Коваль, директор музею
