1912 рік… Червень… Новий курортний сезон набирає обертів, відпочивальники зі спрагою оздоровлення оселяються у Трускавці, вони добре знають про оновлення, яке відчують під час відпочинку у цій місцині. А про комфортне перебування у Трускавці добре піклується курортна управа, що активно реалізовує свої реформаторські ідеї. Цей рік відрізняється особливими змінами в житті оздоровниці, адже збудована залізнична лінія, яка дозволяє прибувати на курорт потягом, що значно покращило комунікаційно-господарську ситуацію.
Святкове відкриття залізничного сполучення із Дрогобичем відбулось 1 червня 1912 року. Перед тим, 30 травня, комісія у складі представників технічних служб та поліції здійснила пробний проїзд по лінії Дрогобич—Трускавець, довжина лінії становить 12 км. У книзі д-ра Тадеуша Лоренца знаходимо такий опис: «Маршрут проходив від станції Дрогобич долиною річки Тисмениця, потім повертав у південному напрямку до долини потоку Дубіца і проходив нею вгору через Корость і Солець до Стебника. Далі колія різко повертала у південно-західному напрямку і прямувала до кінцевої станції, Трускавець.»
Плани щодо будівництва цієї лінії виношувалися адміністрацією державної залізниці ще з 1908 року, коли було визначено, де саме вона проходитиме. Будівництво це було розпочате у червні 1909 року, керівництво роботами було доручено старшому інженеру Крайового відділу Морісу Махальському, а завершене у травні 1912 року. Одночасно з відкриттям залізниці було освячено залізничний вокзал, отець Ян Шалайко, після освячення всіх приміщень вокзалу, звернувся до людей з натхненними словами про важливість такої події для добра краю. Після урочистостей Раймунд Ярош запросив гостей на святковий обід, що відбувся у ресторані пана Колоньського, а розважав поважну публіку оркестр Schwarzmanoffa.
Новий залізничний вокзал знаходився на відстані кількох сотень кроків від центру курорту. Ця двоповерхова вишукана будівля з балконом та великим пероном, прикрашеним квітами, була мистецьки оздоблена художником Ольшевським. У будинку був великий вестибюль, зал очікування І та ІІ класу і окремий зал очікування ІІІ класу. Біля станції стояли склади, а трохи далі – будівлі начальника станції. Навпроти залізничного вокзалу облаштували вимощену камінням площу, до якої проклали під’їзну дорогу із тротуарами з обох боків.
Нова станція отримала первісну назву Трускавець-Курорт (польською мовою — Truskawiets–Zdroj), сучасна назва станції — Трускавець — є дійсною з 1965 року. Планувалося подовжити залізницю далі, до міста Борислава, але цей проєкт не був втілений через початок Першої світової війни.
Побудова залізниці вплинула на збільшення кількості відпочивальників на курорті. У ті часи до Трускавця можливо було приїхати потягом зі Львова, Кракова, Любліна, Познані та Варшави. У 1930-ті роки до станції Трускавець курсував пасажирський потяг сполученням Трускавець — Вільно.
Після Другої світової війни до будівлі добудували ще одну двоповерхову частину, таким чином вокзал став симетричним.
Восени 1985 року на схід від старої будівлі вокзалу розпочалось будівництво нового залізничного вокзалу. Планувалось новий вокзал ввести в експлуатацію у 1989 році та через різні організаційно-технічні та фінансові перепони ця подія відбулася на рік пізніше — 16 жовтня 1990 року. Старий вокзал надалі не використовувався за призначенням.
Великий сучасний вокзал виконаний за оригінальним проєктом, що був виготовлений спеціалістами Львівського філіалу інституту «Дорпроект». Будівля у стилі функціоналізму вирізняється з-посеред звичних будівель, але одночасно гармонійно адаптована до підніжжя Яцкової гори. Залізничний вокзал Трускавця розрахований на одночасне обслуговування 800 пасажирів, до їх послуг два просторі пасажирські зали, загальною площею 900 м2, каси, довідкове бюро, багажне відділення, кімнати відпочинку. До складу вокзального комплексу входить шість будівель вокзалу, дві посадкові платформи та котельня. Протягом тривалого часу залізничний вокзал у Трускавці успішно справляється зі своїми функціями, його працівники кожного року обслуговують тисячі пасажирів.
Вокзал є особливим простором у нашому місті, це прекрасна локація для фотографування, зустрічей, прощання та історії вивчання, це «місто в місті», це точка початку та завершення.
ЛІТЕРАТУРА
- Лоренц Т. Трускавець у 1461-1936 роках. Історичний нарис. – Львів: Кальварія, 2017.
2. Харчук Х. Архітектура курортної забудови Трускавця ХІХ – першої половини ХХст.:Монографія.—Львів, 2008.
3. Оtwarcie koleі i poświęcenie dworca w Truskawcu.//NASZE ZDROJE. – 1912. — №12.
4. Teodorowicz A. Linia kolejowa Drohobycz – Truskawiec.// NASZE ZDROJE. – 1912. — №9.
Марія Курищук, науковий працівник музею міста-курорту
