Більшу частину своєї історії Трускавець мав статус села, згодом курортного. Відповідно місцеві жителі провадили селянський спосіб господарського життя та все ж спостерігається вагомий вплив гостей курорту на побутову культуру трускавчан. В залах представлені зразки галицького традиційного одягу: вишиванки з лляного (поч. ХІХ ст.) та ситцевого і шифонового полотна; гаптовані кептарики, лейбики та сердаки; спідниці та фартухи, а також багатий фотоматеріал, який ширше розкриваєцю тему.
Самобутню матеріальну культуру Дрогобиччини характеризують предмети декоративно-ужиткового мистецтва: вишиті рушники та картини, скатертини тощо, які також представлені в експозиції.
Господарська культура трускавчан та всього населення Підгір’я представлена старожитностями ХІХ – початку ХХ ст.: дерев’яними та металевими знаряддя праці; господарським реманентом –жорнами, нецками, скринями, прасками, гасовими лампами, млинками, медогонкою; дерев’яним, глиняним, скляним та фарфоровим посудом, столовими приборами….
