Цими днями ми, працівники музею міста-курорту Трускавця, з робочим візитом відвідали літературно-меморіальний музей та садибу Івана Франка, де нас гостинно прийняв директор Заповідника, п. Богдан Лазорак. На спільній бесіді були обговорені можливі у співпраці цікаві проекти, які б поєднали Трускавець та Нагуєвичі, в плані збереження та популяризації історико-культурної спадщини обидвох туристичних об’єктів та загалом Дрогобиччини.
Історико-мистецьке та туристичне партнерство між нашими музейними інституціями є дуже доречним і необхідним, а спільно реалізовані проекти підсилять увагу до історико-культурної спадщини Дрогобиччини та її відомих постатей, які прославляли та засвітили її у світовій історії.
Звертаючи свою увагу зокрема до нашого безпосереднього героя Івана Франка, то часточка його славного життя також була пов’язана з Трускавцем та його мешканцями, серед яких у нього були навіть друзі, що відвідували його як в Нагуєвичах, так і у Львові. До Трускавця Іван Якович часто приїжджав читати свої лекції для членів читальні товариства «Просвіта», а також мав тут літературні зустрічі з поетесою Уляною Кравченко (Юлія Шнайдер), яка певний час вчителювала у Трускавці.
А в своїй повісті “Лель і Полель” (1887) Франко назвав Трускавець “Золотодайною Колхідою на Благословенному Підгр’ї”, що визначає потужну сутність нашої благодатної місцини, що зветься Трускавцем. На той час, у 80-х роках ХІХ ст., Іван Франко часто організовував туристичні мандрівки для студентів прикарпатською місцевістю, ставши водночас засновником ближнього туризму на Прикарпатті.
Продовжуючи справу Івана Франка, на спільній нараді в Нагуєвичах, директором ДІКЗ «Нагуєвичі» Богданом Лазораком було подано пропозицію щодо впровадження туристичних мандрівок з Трускавця до малої Батьківщини нашого славного земляка гужовим транспортом, заразом проводячи ознайомлення туристів з Дрогобицьким краєм. Оскільки традиція таких мандрівок фіакром з Трускавця до довколишніх міст та туристичних об’єктів вже існувала в кін. ХІХ ст.- поч. ХХ ст., то відродити ближній туризм такого роду було б доречним, як і програми відпрацювання нових маршрутів, зокрема до ДІЗ “Нагуєвичі”.
Для відродження та реалізації цього проекту важливим буде вивчення давніх туристичних маршрутів із врахуванням сучасних можливостей та технологій…
