Весняний день, двадцять перше березня, що є поезії днем,
Хвилює кожного, в кого поезія викликає в серці щем.
Так, Коваль Галина й Микола Іваник зусилля свої об’єднали
Та маловідомих місцевих поетів в музейних стінах вітали.
Музей – це місце, де забувається рутина,
Де реалізує таланти свої творча людина.
Тож не дивно, що в цей день директор Галина
Музей поетичним мистецтвом оживила.
Керівниця відділу культури Татомир Тетяна осторонь не стояла,
А своїм поетичним словом всіх настановляла.
Їх семеро на свято запросили, їх семеро свої душі оголили.
З Олегом Бачинським у море філософії поринали,
Ольга Канцедал лавандово-квіткові рядки декламувала,
Фендак Оксана веселою натурою чарувала.
А ось Оксана Щерба душам ультрафіолет дарувала,
Василина Кріль неймовірною відвертістю дивувала,
Світлана Колодій співоче-солодко вірші читала,
Надія Михайлишин казковим заключним акордом стала.
Вірш за віршем, гармонія слів та емоцій,
Кожен з присутніх наситився поезією вдосталь.
Такий щирий обмін світлих мрій та неповторних згадок
Надихали авторів множити свій творчий спадок.
Пан Микола та пані Галина співзвучно працювали,
Грамотно та вміло марафон поетів започаткували.
Тож хай із року в рік їхні чуттєві душі
Знаходять нових підкорювачів рими – нових поетів-друзів.
