Цілюща або Трускавецька Вода

44
Ілюстрація до легенди (картинка з інтернету)
Ілюстрація до легенди (картинка з інтернету)

Вода в Трускавці напрочуд відома своїми властивостями. Крім того, в Трускавці дуже багато фонтанів, а вони найбільші балакуни з сімейства Водних  і частенько розповідають легенди про свій край. Зазвичай їх можуть – хочуть почути діти, але ця легенда така вже відома (майже як сама вода!), що інколи доноситься і до дорослих. Послухайте… Можливо, ви чули її тут в дитинстві. Або не тут – фонтани по всьому світу переказують про чудеса Цілющої. Але найзагадковіше – це її народження.

Правнук величного Океану, Дощ, збирався у чергову мандрівку. Готувався Дощ обачно, адже в той день очікував на народження донечки.

Людям досі не вдалося осягнути велич роду Водних (це ж люди – вони не можуть визначитися, чи йде Дощ, чи падає, сміх та й годі, але Дощ беззаперечно любить людей), проте кожний з родичів Дощу мав своє призначення та унікальність, уподобання, і, мав душу (найдоречніше з людських понять). Але це не заважало їм усім час від часу змішуватися і змінюватися так, що будь-яка людина втратить зв’язок як не на власні очі, так вже під час дослідження. Дощ ще розкаже про них своїй доньці. А наразі мав визначитися, де вона буде народжена й до чого матиме схильність.

І вибрав Дощ улюблену місцину біля гір, вкритих вельветом рослинності та освіжаючо зелених, що зараз звуться Карпатами. Саме там любив Дощ наповнювати сусідні Солоні Озера, які завжди мали напоготові нову історію-казку (і цим дуже нагадували їх спільного прадідуся Океану).

Для Дощу, як і для всіх Водних, час плине інакше. Для людства це були окремі проміжки часу. Для Дощу – немов один безперервний день. Він назвав його визначним і скликав усіх Водних. І розпочався…

Дощ розігрався, коли в сиву, як дощова димка, давнину, прикарпатські племена зустріли римлян. Він доторкався як до феодалів, так і до фільварків. Він накрапав саме тоді, коли назва Трускавець лише творилася, і певно, зараз він єдиний знає її справжнє історію – але час для нього плине інакше, тому людям її все одно не зрозуміти.

Отож, Трускавецька Вода не народилась одного дня. Проте не існувала і завжди. Вона ЗАРОДЖУВАЛАСЯ. І в той час, коли лікар-дослідник Антон Машек чи хімік-аптекар Теодор Торосевич відкривали Трускавецьку Воду для людства, сама вона теж відкривала світ і дякувала татові Дощу за своє народження.

У Дощу дуже багато дітей. Для когось він прадідусь. Але саме ця його дочка поєднала батькову любов до людей з потягом до мінерально-квітучої природи, та ще й зі своїми непересічними властивостями. Прагне допомогти усім людям, як шукають з нею зустрічі. Прагне так, що творить справжнісінькі дива.

Дощ частенько бере її на прогулянки, проте сам щоразу випаровується і повертається догори, а з дочкою прощається біля Солоних Озер. Вона радісно їх вітає, дякую таткові за приємну прогулянку і прямує далі – до інших родичів Водних – углиб самої землі, а з гостей повертається насиченою, живильною та лікувальною. Щедрою і привітною до всього живого. Того звуть  її як повним іменем – Трускавецька Вода, так і ще одним, вже даним людьми, – Цілюща.

Автор легенди Ірина Студенець, місто Київ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here